В Африці порушення прав жінок сприймаються як норма та частина африканської культури та традицій. А в Нігерії суд визнав жінкою “рухомим майном”. Про стан прав жінок – у статті Free Voice Information Analysis Center.

Проблематика захисту прав жінок в Африці давно є предметом вивчення вітчизняних та зарубіжних юристів. На африканському континенті є свій регіональний міжнародний документ, спрямований на захист прав жінок, а саме Протокол з прав жінок у Африці 2003 р. (Протокол Мапуту) [1, с. 48].

Жінки складають більше половини населення. Завдяки їх участі у виробництві і їх унікальній ролі в суспільному відтворенні, вони мають важливе значення для розвитку Африки. Правам жінок повинен бути відданий пріоритет в дебатах щодо розвитку в Африці [2, р. 56-57], але у традиційній африканській системі жінки прирівнюються до статусу дітей та підпорядковані контролю старшого опікуна [3, р. 57].

Деякі африканські країни втягнуті у війни і громадянські заворушення, що поєднані з масовими порушеннями прав людини і насильством на етнічному ґрунті. Вони включають в себе тортури, зґвалтування і вбивства. Крім того бідність в Африці проявляється в різних формах і має свій початок у відсутності доходу [4, р. 21-22].

М. Фагбонгбе зазначає, що економічні, соціальні та культурні права є основними потребами африканських жінок. Ці права мають другорядне становище. З цієї причини жінки і жіночі організації вдаються до застосування механізмів в галузі прав людини в першу чергу як пропаганди, а не як засобу судового розгляду. Протокол про права жінок є прикладом пропаганди проведеного жіночими та іншими зацікавленими організаціями [5, р. 210].

Постер 1994 року про права жінок в ПАР

Постер 1994 року про права жінок в ПАР

Африканський фемінізм об’єднує расові, статеві, класові та культурні аспекти гноблення, щоб отримати більш інклюзивний бренд фемінізму, через який жінки сприймаються в першу чергу як люди, а не сексуальні істоти. Це ідеологія, що охоплює свободу від гноблення, засновану на політичних, економічних, соціальних і культурних проявах расової, культурної, сексуальної і класової упередженості. Це є ширше, ніж інші форми феміністської ідеології і в значній мірі є продуктом поляризації і конфліктів, які є одними з найгірших і хронічних форм людського страждання. Африканські феміністські вчені тому почали переписувати історію африканського суспільства, щоб відобразити роль жінки, яку вона зіграла і може грати в африканських суспільствах. Фемінізм є інструментом для аналізу прав жінок в Африці [5, р. 15-16].

Р. Говард наполягає на тому, що не може бути ніякого адекватного аналізу прав людини африканських жінок без розуміння соціально-історичного контексту життя жінок [6, р. 10], оскільки, тема прав жінок в Африці розкриває багато спірних питань, які стосуються міжнародного права захисту прав людини [6, р. 4].

Порушення прав жінок сприймаються як норма та частина африканської культури та традицій [7, р. 141]. Лейтмотивом щодо прав африканських жінок як і раніше є напруженість у відносинах між культурою і правами жінок. Культура як основа багатьох африканських суспільств та соціальних організацій і, як основний фактор соціальних прав і обов’язків африканських жінок, одночасно лежить в основі спроб жінок активізувати зусилля щодо захисту їх прав [5, р. 208].

М. Кану зазначає, що африканські соціальні цінності спираються на моральні цінності, які в свою чергу спираються на релігійні цінності [8, р. 157].

Багато форм релігії у Африці схоже працюють всупереч цінностям рівності, правосуддя та миру, що передбачаються парадигмою прав людини. Вона зазвичай використовуються для легітимізації та підтримки насилля та нерівності у різних проявах, виправдання утисків жінок [9, р. 291]. А. Ан-Наім зазначає, що можливість конструктивних відносин між релігією та правами людини в контексті культурної трансформації повинна бути знайдена у конкретних вираженнях та застосуванні правових норм та інституцій [9, р. 292].

Правами жінок в Африці зловживають через звичаєве право, традиції та соціальні норми. Є дискримінаційні закони, полігамні відносини, шлюби в дитячому віці, каліцтва та інші форми жорстокого поводження. Існує також значний гендерний розрив з точки зору політичної і економічної влади. Варто відзначити чотири загальні правові проблемні сфери для жінок в Африці: сім’я, власність, зайнятість та насилля [2, р. 57-58]. Традиційна практика, прийнята в тій чи іншій культурі, відображає цінності і переконання, які часто існують в громаді протягом багатьох поколінь. Деякі специфічні традиційні практики і переконання приносять користь усім членам суспільства, в той час як інші пагубні для окремих груп населення, наприклад для жінок.

Згубні види традиційної практики, що мають широке поширення в Африці, включають, наприклад, операції [10, с. 161]. Мова йде про жіноче обрізання та калічення жіночих статевих органів [11, р. 133].

Ч. Моханти представляє жінок «третього світу» як безпорадних жертв культури [12, р. 153]. До числа найбільш серйозних проблем, з якими, на відміну від хлопчиків, зіштовхуються дівчата є ранні шлюби. Практика видачі дівчаток заміж у віці 11-13 років, після чого вони повинні відразу почати народжувати дітей, зберігається серед етнічних груп в Африці [10, с. 163].

Перевага, яку віддається хлопчикам перед дівчатами, є однією з основних форм дискримінації, яка має далекосяжні наслідки для жінок. Вона характеризується відсутністю уваги до доньок, а у виключних випадках вона може призвести до абортів або умертвіння новонароджених дівчаток. У багатьох суспільствах сімейна лінія продовжується тільки чоловіками, тому прізвище родини зберігають тільки діти чоловічої статі. Боячись назавжди загубити своє прізвище, батьки готові йти практично на будь-які жертви. Дівчаток позбавляють права на здоров’я, освіту, відпочинок, економічні перспективи, права вибирати собі супутника життя, що закріплені у Конвенції про права дитини 1989 р. Також має місце обмеження в харчуванні дівчаток і жінок, що встановлюються з релігійних міркувань [10, с. 164-165].

Жінки можуть бути успадковані як власність. У Нігерії, у справі Ogunkoya v. Ogunkoya, апеляційний суд постановив, що «дружина, також розглядається як рухоме майно, що є успадкованим від інших членів сім’ї». У деяких країнах Африки жінки піддаються різним формам нелюдського поводження з приводу смерті її чоловіка, щоб довести, що вона не сприяла смерті її чоловіка. Такі практики включають гоління голови жінки, ізоляцію її в порожній кімнаті, годування її як тварини і піддання її ритуалам з питною водою, що використовується для купання тіла мертвого чоловіка. Деякі жінки помирають під час проходження ритуалу [2, р. 58-59].

У справі S v. Baloyi, Конституційний Суд ПАР висловив думку, що насильство в сім’ї викликає занепокоєння, тому що воно є системним, повсюдним і в переважній більшості має гендерну специфіку [13, р. 4]. С. Діан’є зазначає: «Більше двох третин наших сільськогосподарських товарів виробляються африканськими жінками, але вони володіють тільки п’ятьма відсотками багатства континенту, в кращому випадку». Жінки в Африці як і раніше працюють від десяти до чотирнадцяти годин на день, стикаються з нестачею води і відсутністю медичної допомоги [2, р. 60]. Африка має давню традицію нерівного розподілу влади між чоловіками і жінками, це призвело до надзвичайно високого рівня насильства щодо жінок [14, с. 54].

В цей час міжнародне співтовариство повною мірою усвідомлює згубність ряду традицій і звичаїв для життя і здоров’я жінок, проте, незважаючи на зусилля низка порушень залишаються частиною сучасного життя в Африці [10, с. 170-171]. Говорячи про «завдання заохочення прав жінок в африканських державах», Ф. Бутегва звертає увагу на те, що «маючи права на папері, ніхто не збирається допомагати жінкам, якщо вони не можуть їх реалізувати». Ф. Бутегва пояснює, що «члени поліції часто відмовляються приймати і записувати скаргу від жінки проти її чоловіка або члена її сім’ї» [2, р. 59].

Незважаючи на те, що міжнародне право прав людини справило обмежений вплив на соціально-економічні перетворення У Африці, це не повинно знецінювати потенціал внеску у пом’якшення долі африканських жінок та значних успіхів в Африканській системі захисту прав людини [5, р. 209]. Вдосконалення міжнародних механізмів захисту прав жінок у Африці спричиняє соціально-культурні трансформації африканських суспільств, у яких жінка та її права займають гідне та захищене міжнародним правом місце.

Використана література:

  1. Солнцев А. М. Вклад межрегиональных и субрегиональных международных организаций в защиту прав женщин в Африке / А. М. Солнцев, М. Самаке // Евразийский юридический журнал. – 2013. – №5. – с. 48-51.
  2. Ambrose B. P. Democratization and protection of human rights in Africa: problems and prospects / B. P. Ambrose. – Westport, London. : Praeger publishers, 1995. – 217 p.
  3. Otiocha E. E. International human rights: the protection of the rights of women and female children in Africa: theory and practice / E. E. Otiocha – San Francisco: Golden Gate University school of law, 2009. – 368 р.
  4. Musa R. Breathing life into the African Union protocol on womens’ rights in Africa / R. Musa., F. Mohammed, F. Manji – Solidarity for African women’s rights and African Union, 2006. – 125 p. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.oozebap.org/dones/biblio/fahamu-soawr.pdf
  5. Fagbongbe M. Reconstructing women’s rights in Africa using the African regional human rights regime: problems and possibilities / M. Fagbongbe – Vancouver: The University of British Columbia, 2010. – 279 р.
  6. Fox D. J. Women’s human rights in Africa: Beyond the debate over the universality or relativity of human rights / D. J. Fox // African studies quarterly. – 1998. – Vol. 2. – Issue 3. – p. 3-16.
  7. Manjoo R. Women’s human rights in Africa / R. Manjoo // Ssenyonjo M. The African regional human rights system / M. Ssenyonjo – Leiden–Boston: Martinus Nijhoff publishers, 2012. – p. 137-154.
  8. Kanu M. A. The indispensability of the basic social values in African tradition: a philosophical appraisal / M. A. Kanu // OGIRISI. – 2010. – Vol. 7. – p. 149-161.
  9. An-Naim A. Cultural transformations and human rights in Africa: a preliminary report / A. An-Naim, A. Madigan, G. Minkley // Emory international law review. – 1997. – Vol. 11. – Issue 1 (Spring 1997). – p. 287-350.
  10. Алисиевич Е. Нарушение прав женщин в Африке в результате применения традиционных губительных практик / Е. Алисиевич // Актуальные вопросы международного права в Африке [Текст]: материалы круглого стола Х ежегодной Всероссийской научно-практической конференции «Актуальные проблемы современного международного права», посвященной памяти профессора Блищенко. Москва, 12 октября 2012 г. / отв. ред. А. Х. Абашидзе, Е. В. Киселева, А. М. Солнцев. – М.: РУДН, 2012. – с. 161-172.
  11. McGee S. Female circumcision in Africa: procedures, rationales, solutions and the road to recovery / S. McGee // Washington and Lee race and ethnic ancestry law journal. – Vol. 11. – p. 133-150.
  12. Tamale S. The right to culture and the culture of rights: a critical perspective on womens sexual rights in Africa / S. Tamale – 1995. – p. 149-165. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fahamu.org/mbbc/wp-content/uploads/2011/09/Tamale-2007-Right-to-Culture.pdf
  13. Amien W. Recent developments in the area of women’s rights in South Africa: focus on domestic violence and femicide / W. Amien – 13 p.
  14. Самаке А. Сообща покончим с насилием в отношении женщин в Африке! / А. Самаке // Проблемы изучения Африки в России и за рубежом, Материалы ХI школы молодых африканистов России. – 2012. – с. 54-56.

Олексій Роговик

Оригінал: Free Voice Information Analysis Center

Поділитися в соцмережах:


Related Post