Із поширенням глобалізаційних тенденцій позиція неприєднання та протесту в Африці змінилась: розпочалася ера виходу Африки на міжнародну арену. Цей якісно новий етап впливає і на відносини континенту з Україною, пише український аналітичний центр Free Voice Information Analysis Center.

Політичний інтерес України до співпраці з африканськими державами існує, однак достатнього нормативно-правового оформлення він поки що не отримав.  Не тільки українське суспільство мало знає про держави континенту, але й вітчизняні  політичні партії та групи майже не включають до програм діяльності розвиток відносин із континентом. Політичним діячам, посадовим особам та державним виконавчим установам потрібно проводити диверсифікацію напрямків зовнішньої політики, не забуваючи при цьому про Африку.

Пряме посилання на співпрацю з континентом ми можемо знайти тільки в Аналітичній доповіді до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році».

У ній основною метою налагодження зв’язків із регіоном експерти  згадують бажання бачити Африку як джерело “отримання окремих сировинних матеріалів та цінних природних ресурсів” і “потенційним ринком збуту продукції українських виробників” через існування тенденції зростання ВВП африканських держав, відкритість регіону для нових партнерів (особливо – країн Підсахарської Африки), а також забезпечення українських торговельно-економічних інтересів, які повинні базуватися на створенні та посиленні регіональних дипломатичних представництв України в Єгипті, ПАР, Нігерії/Гані, Кенії/Замбії, Національного агентства експортних гарантій та приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

Таким чином, на експертному рівні присутнє розуміння перспективності форсування розвитку взаємовідносин з регіоном як у соціально-економічній, так і в культурній сферах, тому існує вірогідність їхнього нормативного оформлення у найближчій  перспективі.

Варто також зауважити, що за період незалежності України склалася досить непогана її інституційна співпраця з урядами держав африканського континенту. Така тенденція збереглася і в 2015 році, найбільш чітко виражена на рівні комітетів Верховної Ради України.

Зокрема, керівник комітету Закордонних справ Г. Гопко провела зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом ПАР в Україні Х. Бассоном, де сторони підкреслили перспективність подальшого розвитку відносин між двома країнами, а особливо – посилення міжпарламентської співпраці у сфері аграрної та гірничої промисловості. На засіданнях  комітету з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин йшлося про участь українських парламентарів у конференції в Кейптауні з питань безгромадянства та імплементації африканського досвіду боротьби з порушеннями прав національних меншин. Розглядається можливість оформлення плідної співпраці України з африканським континентом через представництво в СОТ у рамках групи RAM`s (держави, які стали членами СОТ нещодавно, у т.ч. й Україна – з 2008 р.).

Кабінет Міністрів України продовжує виконувати план роботи з виконання Програми Сприяння національним експортерам сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки в укладенні експортних контрактів з представниками імпортерів  країн Близького Сходу та Африки, а саме: Алжиру, Лівії, Судану, Кенії, Тунісу, Єгипту.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) України говорить про перспективи нових ринків збуту в Африці, інфографіки Міністерства показують, що за 2015 рік підвищилися суми експорту до ряду африканських держав, серед яких Південний Судан, Мозамбік, Алжир, Гана та Кот-Д’Івуар; існує також 15 спільних Міжурядових комісій із питань співробітництва для регіону Середнього Сходу та Африки, із яких 2 – африканського спрямування.  

У Міністерстві закордонних справ України обмежились виключно заявами та коментарями стосовно надзвичайних подій, внутрішнього неспокою та терактів у африканських державах, серед яких Республіка Чад, Нігерія, Малі, Буркіна-Фасо, Кенія, Бурунді. Потрібно зазначити, що на території Африки існує загалом 11 дипломатичних представництв, які займаються налагодженням відносин із  державами континенту; тобто є 11 територіально дислокованих посольств, які покривають весь континент. Таким чином, відносини із державами, де відсутні такі представництва, відбуваються «за сумісництвом» українських чи іноземних представництв, що не сприяє активізації відносин.

Присутність України в Африці/Олександр Мішин

Присутність України в Африці/Олександр Мішин

Протягом 2015 року відбулися також важливі багатосторонні події міжнародного значення. Під час Міжнародного економічного та інвестиційного форуму «Україна – Близький Схід і Африка» начальник відділу країн Африки департаменту країн Близького і Середнього Сходу і Африки МЗС Рустам Аждар  повідомив про спільну ініціативу МЗС та МЕРТ про запровадження режиму вільної торгівлі з країнами ЕКОВАС:  Україна може розширити присутність на африканських ринках, зокрема, через організацію роботи торгових домів.

Україна також взяла участь у десятій Конференції міністрів СОТ (15 – 18 жовтня 2015 р., м. Найробі, Кенія), де було прийнято новий порядок денний СОТ та, відповідно, закріплено «Пакетом Найробі». У рамках згадуваної вище групи RAM`s Україна та держави Африки продовжують узгоджувати свої позиції, стараючись виступити єдиним фронтом у СОТ.

Також варто звернути увагу на можливу позитивну роль Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), у якій Україна має статус спостерігача. Використовуючи організацію як додаткову платформу налагодження співпраці, а не тільки виступаючи із промовами-закликами допомогти проти російської агресії (що ми могли спостерігати на 31-шій Міністерській конференції Франкофонії 10-11 жовтня 2015 року у м.Єреван, Вірменія), Україна має всі шанси поглибити свою участь у процесі культурно-освітнього розвитку регіону.

Таким чином, зацікавленість України в співпраці із африканськими державами досить висока, але із відомих геополітичних та економічних причин вона не є чітко артикульованою та оформленою у відповідних нормативно-правових актах; на рівні інституційної співпраці спостерігаємо відносно задовільний рівень залучення нашої держави до співпраці з континентом, але існує набагато більше можливостей на дво- та багатосторонньому рівні активізувати співробітництво, чому в майбутньому повинна сприяти інтенсифікація роботи  як Міжпарламентських комісій, так і співробітництво в рамках низки міжнародних організацій (ООН, СОТ, МВФ та ін.).

Джерело: Free Voice Information Analysis Center

Поділитися в соцмережах:


Related Post