До Дня працівників дипломатичної служби України 22 грудня Центр дослідження Африки підготував інтерв’ю з Ігорем Черінько, першим секретарем посольства України у Федеративній республіці Нігерія (протягом жовтня 2014 – грудня 2015 років). Публікуємо першу частину інтерв’ю. В ній дипломат розповів про те, як потрапити на службу в Нігерію, чого варто боятися більше за “Боко Харам” та чому в Нігерію слід їхати з чорним хлібом та активованим вугіллям.

– Розкажіть про себе та ваш шлях у дипломатії?

– Менi 30 років, я закінчив з червоним дипломом Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, натомість на дипломатичну службу потрапив не одразу після випуску з ІМВ. Деякий час працював перекладачем у Верховній Раді, також у Національній академії наук України та викладав у ІМВ. На початку 2013 року переміг у конкурсі та був прийнятий другим секретарем Другого територіального департаменту МЗС України, де працював в Управлінні країн Західної Європи. Після реструктуризації опинився у Департаменті Європи, згодом – у Першому європейському департаменті, де відповідав за Федеративну Республіку Німеччина. А врешті опинився у Федеративній Республіці Нігерія! Така робота в нас, дипломатів – куди це життя тільки не закине… З теплотою згадую роки роботи у Другому територіальному, там зібралася команда справжніх професіоналів на чолі із досвідченим Надзвичайним і Повноважним Послом України Анатолієм Анатолійовичем Щербою, у яких було багато чому повчитися. Ніколи не забуду про роботу у Першому європейському департаменті, працювати у такому колективі – одне задоволення.

– Як так сталося, що ви почали роботу в Нігерії?

– Традиційно наші дипломати ставляться до Підсахарської Африки із осторогою, а я вирішив бути винятком. Адже записався у Нігерію за власним бажанням, хоча, як правило, у такі країни пропонують їхати тим, хто прагнув працювати у іншому посольстві, проте не зміг туди потрапити. У деякі країни конкурс понад 10 дипломатів на одне місце, а улітку 2014 року в Нігерію я був єдиним бажаючим на дві вакантні дипломатичні посади у посольстві – перший секретар з економічних питань та перший секретар з політичних питань. Я обрав політичні питання свідомо, розуміючи що в умовах відсутності дипломата-економіста опікуватися відповідними обов’язками доведеться мені. Вакансія першого секретаря з економічних питань була заповнена у нашому Посольстві лише в листопаді 2015 року.

На фото: Ігор

На фото: Ігор Черінько

Вважаю що Африка – це перспективний регіон для України, і цей напрямок вимагає належної роботи. А ще хотілося довести, у першу чергу самому собі, що я здатен на вчинки, які не під силу іншим. І, нехай це звучатиме дещо наївно та пишномовно, я вирішив, що після «Революції гідності» та у світлі війни за свободу нашої держави зробити деякий рішучий вчинок заради України є моїм обов’язком як державного службовця і громадянина.

– Що ви знали про Нігерію та Африку загалом до початку вашої роботи на місці?

– Перш ніж прийняти остаточне рішення, я багато читав різної літератури  про Нігерію, спілкувався із тими небагатьма працівниками МЗС, які працювали там. Зрозумів, що їхати туди треба із сильним імунітетом та завжди бути готовим до різних неприємних несподіванок. Нігерія входить до п’ятірки найбільш небезпечних країн світу і є другою у світі державою за чисельністю терактів та людей загиблих від них. Але мене це не лякало, а навпаки вселяло додатковий адреналін.

Але скажу однозначно: зрозуміти Нігерію та особливості роботи там можна лише там побувавши. Скільки б книжок хто не читав він не матиме правильного уявлення про Нігерію, зрозуміти тамтешню специфіку можна лише там поживши.

– Які стереотипи, що існують довкола Нігерії, виявилися безглуздими?

– Існує думка, що оскільки Нігерія країна бідна, то там низький рівень цін. Як прибув до Абуджі й одразу переконався у хибності такого твердження. У Нігерії, фактично, усі товари є імпортними, а ввізне мито – доволі високе. Відтак ціни на товари широкого вжитку там достатньо високі, порівняно з європейськими столицями. Також думалося та чувалося, що місцеве населення полюбляє європейців, натомість більшість жителів білих людей там радше розглядають як джерело отримання легких грошей, аніж гостей, хоча при спілкуванні усі намагаються бути привітними.

8 Igor Photo

Крім того, я з дитинства уявляв собі тропічну Африку як регіон де можна поглянути на різних рідкісних тварин на дикій природі. Проте, оскільки населення Нігерії майже 185 млн чоловік, а площа всього 923 тис. км. кв., африканських звірів у цій країні залишилося не так вже й багато, оскільки нігерійцям елементарно хочеться їсти. За час роботи у Абуджі я бачив на власні очі двох жирафів та чотирьох зебр, проте бачив я їх на Азо Рок, віллі-державній резиденції Президента Нігерії, з яким я мав честь познайомитися особисто.

– А що Вас найбільше здивувало, коли Ви прибули до Нігерії?

– По прибутті я зрозумів що найбільшу небезпеку становлять не теракти та бойовики «БокоХарам», а грабіжники та викрадачі людей, які особливо пильнують білошкірих іноземців. Причому, крадуть не лише заради викупу, але й з ритуальних міркувань. Магія вуду є вельми популярною на нігерійських теренах і вбивство людей з метою виготовлення деяких тотемів, амулетів і іншої нісенітниці є розповсюдженим.

Вразила місцева їжа, яка є настільки насиченою червоним пекучим перцем, що поки до неї не звикнеш, можна ледь не втратити свідомість скуштувавши навіть невеликий шматочок нігерійської суї (смажене м’ясо) або catfish (риба сом запечена із картоплею).

Також, прошу вибачення, вразила звичка місцевого населення справляти свої природні потреби,фактично, де завгодно, нікого не соромлячись. Нігерія – країна контрастів. На Півночі, де живуть переважно мусульмани, функціонують суворі шаріатські закони, в той час як на території християнського Півдня діють закони світські. У Абуджі мусульманський та християнський світи перетинаються. На ринку, в супермаркеті – будь-де можна побачити жінок закутаних у чорні накидки та хіджаби, поряд з якими стоять їхні напівоголені співвітчизниці.

– Якими трьомасловами Ви би охарактеризували Нігерію?

 Це: спека; бідність населення; антисанітарія.

– Що вас найбільше дратує в Нігерії?

 Будучи людиною спокійною та виваженою, адже дипломат має двічі подумати перш ніж нічого не сказати, я був просто шокований місцевою мовою. Офіційно, згідно Конституції Нігерії, єдиною державною мовою цієї країни є англійська. Натомість велика частка населення не розмовляє та не розуміє англійську, спілкуючись лише місцевими мовами хауса, йоруба, фулані тощо. Нерідко підійшовши до місцевого жителя-продавця чи таксиста-можна почути «noEnglish, noEnglish»!

6 Igor Photo

Проте, ті громадяни, що володіють державною мовою своєї вітчизни, розмовляють такою англійською, що виникає закономірне питання: якщо це англійська, тоді якою ж мовою розмовляють Королева Великої Британії та Президент Сполучених Штатів?! Навіть мої друзі із Посольств США, Сполученого Королівства та Австралії жартували, що їм потрібен перекладач з англійської на нігерійський pigeonEnglish. Також розчаруванням було те що у Нігерії зовсім немає чорного хліба (лише там я зрозумів, що чорний хліб – це делікатес!), а в аптеках не можна купити активоване вугілля, йод… І особливо дратує коли місцеві прагнуть продати тобі той чи інший товар чи послугу удесятеро дорожче. Наприклад, таксі з Майтами до Джабі (райони Абуджі) для місцевго жителя коштує 200-300 найра (20-30 грн.), але для білого – півтори а то й три тисячі. Проте потрібно торгуватися! Цьому я навчився там до скону!

– Скажіть, а за рахунокчого  мусульманину Бухарі вдалося здобути перемогу на президентських виборах?

– Вибори 2015 року були радше не перемогою Мухаммаду Бухарі, а поразкою Гудлака Джонатана! Які ж причини зумовили його поразку? Це питання ми з Валерієм Євгеновичем [Надзвичайний і Повноважний Посол України в Нігерії В.Є.Александрук] мали нагоду обговорити із лідером Народно-демократичної партії Нігерії Принцем [дещо дивне ім’я, але звичне для Нігерії] Уче Секондусом, яка була провладною впродовж 1999-2015, а нині – опозиційна.

Ми так і запитали – в чому, на Вашу думку, полягала основна причина поразки НДП на виборах 2015 року? Секондус відповів чітко: було порушено принцип ротації мусульманина та християнина на посаді глави держави. Впродовж 1999-2007 Президентом Нігерії був християнин Олусегун Обасанджо, після нього Нігерію очолив інший представник НДП – мусульманин Муса Умар Яр’Адуа. Проте він пішов з життя і його місце зайняв Віце-президент, християнин Гудлак Джонатан, який був переобраний у 2011 році.

Той факт, що після правління християнина аналогічний термін країною не правив мусульманин викликав обурення у населення, більшість якого є мусульманами. Крім того, часів Джонатана спостерігався розквіт корупції, в той час як відставний генерал Бухарі, який впродовж 1983-1985 рр. вже був військовим правителем Нігерії та намагався залізною рукою подолати хабарництво, викликав довіру у широких верств нігерійців, які існують за межею бідності.

– В якому стані в даний час перебувають християно-мусульманські відносини у країні?

– За 101 рік спільного життя, з тих пір як Північ та Південь сучасної «королеви Африки» було об’єднано у єдиний Протекторат Нігерія у 1914 році, християни із мусульманами навчилися до мирного співіснування. У всіх куточках Нігерії християни не можуть жалітися на відсутність можливості відвідати церкву, а мусульмани-мечеть. Яскравим прикладом релігійної толерантності є той факт, що у кожному магазині можна знайти товари-антисептики, парфуми тощо – що не містять спирту, а у вбиральнях, поряд із туалетним папером також присутні глечики з водою (кумгани), як прийнято у мусульман.

1 Igor Photo

Проте серед багатьох пересічних громадян, особливо на Південному сході країни, т.зв. «Біафрі» (у 1967-1970 ця частина Нігерії проголосила незалежність, проте не змогла реалізувати цю ідею програвши громадянську війну 1967-1970 рр.) існує думка що мусульмани поступово підкорюють усю країну і скоро християнам не буде місця в Нігерії, навіть на Півдні. Натомість державна політика спрямована на забезпечення якомога більш пропорційного регіонального представницького принципу, за якого кожен регіон країни має бути пропорційно представленим у органах державної влади, а між християнами та мусульманами має зберігатися сувора паритетність.

– Які позиції військових у сучасних політичних розкладах в країні?

– Після низки військових переворотів, які спіткали країну впродовж 55-ти років її незалежності, і тривалого часу військового урядування позиції військових у Нігерії лишаються вельми потужними. Бути військовим – неабияк престижно, цей прошарок населення не тільки користується повагою, але й отримує солідну заробітну платню. Рядовий Збройних сил Нігерії має зарплату до тисячі доларів США на місяць. Там розуміють, що мав на мислі геніальний Бонапарт, коли казав що той, хто не утримує належним чином свою армію, буде змушений добре утримувати армію іноземної країни. Проте ера військових переворотів у Нігерії вже пройшла, і зараз існує ситуація, за якої п’ять ключових генералів-командувачі родів військ та розвідки, належать до різних племен, що є запорукою того, що вони не зможуть здійснити змову та скоїти новий військовий заколот.

– Чи дійсно великою є загроза з «БокоХарам» для безпеки в Нігерії? Чим на вашу думку є «БокоХарам»? Хто за ними стоїть?

– Впродовж другої половини 2015 – першої половини 2015 рр. бойовиками «Боко Харам» було захоплено величезні території у штатах Борно, Адамава та Йобе із великим населенням. У т.зв. «західноафриканській провінції ісламської держави» було введено середньовічні жорстокі порядки, жорстоко страчено тисячі мирних громадян. Проте рішучі дії антитерористичної коаліції країн басейну озера Чад дозволили очистити більшість територій Північного сходу Нігерії від салафітських терористів, і нині їх єдиною зброєю є терористки-смертниці, що наводять справжній жах на жителів країни, адже,на жаль, криваві теракти у Нігерії є регулярним явищем.

– Чи реальною є проблема відновлення сепаратизму у Біафрі?

– Не думаю, що ситуація знову призведе до масового кровопролиття, як це було впродовж 1967-1970 рр., хоча у південно-східній Нігерії регулярно проходять акції на підтримку відновлення Біафри, деякі жителі демонстративно спалили нігерійські паспорти. Після обрання мусульманина на пост президента рівень сепаратистських настроїв у християнській Біафрі підвищився.

Натомість, рух прихильників відновлення Біафри не є масовим, а партія APGA, заснована колишнім лідером Біафри Чуквуемекою Оджукву не користується широкою підтримкою населення. На виборах губернаторів їй віддали більшість голосів лише у штаті Анамбра. У Палаті представників (нижня палата Парламенту Нігерії) ця партія отримала невелику жменьку місць, меншу за десяток, а у Сенаті APGA взагалі не представлена, хоча досвідчені політики розповідали мені що один представник цієї партії пройшов до 109-ти місцевого Сенату під знаменами Народно-демократичної партії. Врешті решт на території Біафри зосереджено основні поклади нафти, яка є «носієм» Нігерії, тому решта країни ніколи не дозволить Біафрі відокремитися.

– Як в Нігерії ведуть боротьбу з корупцією? Чи є якісь успіхи?

– Навесні цього року у країні відбулося повне перезавантаження влади. Опозиційний Конгрес прогресивних сил переміг і на президентських виборах, і на виборах губернаторів та депутатів обох палат Національної асамблеї. Нова адміністрація прийшла до влади саме під гаслами боротьби із корупцією, і нині під слідством перебувають деякі видні чиновники, що займали високі державні пости при попередній адміністрації. Весь світ облетіла новина про арешт у Лондоні Президента нафтового картелю ОПЕК нігерійки Дієзані Мадуеке, колишнього міністра нафтових ресурсів  Нігерії, яка прославилася надзвичайно розкішним образом життя у своїй країні.

Нинішній президент Нігерії є одночасно і Міністром нафтових ресурсів, що має бути гарантією зниження темпів крадіжництва у цій найбільш прибутковій галузі. У 1970-ті роки минулого століття Мухаммаду Бухарі уже займав аналогічну посаду і відзначився на посту міністра нафтових ресурсів жорсткою боротьбою з корупцією.

Іншим напрямком роботи нової адміністрації є повернення незаконно вивезених попередніми адміністраціями активів. Часів військової тиранії генерала Абачі (1993-1998рр.) його родина вивела близько $4 млрд із країни, більшість цих грошей досі знаходиться на рахунках у європейських банках. За деякими оцінками, за часи правління Народно-демократичної партії (1999-2015рр.) із Нігерії було виведено понад $50 млрд і нова адміністрація країни прагне повернути ці гроші.

Автор інтерв’ю – Олександр Мішин

Фото Ігоря Черінько

П.С. У другій частині інтерв’ю, яке назабаром буде опубліковане, Ігор Черінько розкаже про поточний стан відносин України з Нігерією та іншими країнами Західної Африки. 

Поділитися в соцмережах:


Related Post