Заможні регіони Нігерії вимагають більше прав та фінансової автономії. Політична коаліція нігерійського народу йоруба у липні 2015 року проголосила Маніфест податкового федералізму. Фактично, це вимога децентралізації та більшої незалежності для багатих та розвинутих регіонів південного заходу Нігерії.

nigeria

Багато років представники йоруба виступають за провадження повного податкового федералізму, і після нещодавніх президентських виборів та наростання нестабільності та півночі країни, де продовжується боротьба з ісламістами, знову вимагають податкової реформи.

Кожний п’ятий нігерієць – з народу йоруба (близько 35 мільйонів). Вони заселяють найбільш розвинуті райони західного узбережжя країни з головним промисловим центром – портом Лагос. В часи британського панування йоруба був головним народом в Нігерії, і залишається лідером південної коаліції християн та анімістів.

З огляду на багатство регіону еліти йоруба не зацікавлені ділитись прибутками, тому виступають за, так званий, податковий федералізм – коли більшість податків залишається на місцях. Ці положення просуваються усіма представниками регіона Лагосу та народу йоруба під час роботи Національної конференції (аналог установчих зборів, що покликаний запропонувати нову модель співіснування народів країни). Після перемоги в 2015 році президента з мусульманської півночі Мохаммеда Бухарі подібна риторика активізувалася.

Цей Маніфест – консенсусний результат роботи більшості представнків йоруба та інших підвенно-західних народів.

Регіональна автономія чи нічого – Маніфест Коаліції Йоруба у Національній Раді

Урок, що потрібно вивчити у нинішніх обставинах, невідворотний. Нігерія не має іншого вибору, аніж повернутись до фундаменту фіскальних договорів згідно федеральної системи. Договір – це той фундамент, на якому була виторгувана і одержана незалежність для мультиетнічного суспільства.

Нещасливі події січня 1966 року і подальших днів привели до проголошення абсурдної Уніфікаційної Постанови 34, що захитала федеративний устрій країни. Як тільки фундамент нігерійсьткого федералізму став пошкодженим, ми почали поминати федералізм лише на словах – а не в справах. У світлі наступних подій федералізм слід відновити, і то негайно!

Для початку, очевидне свідоцтво не викликає сумнівів. У часи змагального податкового федералізму Першої Республіки країна насолоджувалась дохідним балансом, суттєввим зростанням. Тренд змінився після вихолощення духу федералізму. Так звані “члени федерації” важко порівняти до більш потужних регіонів часів Першої Республіки.

Це – походження сучасних проблем. З цієї причини статус урядів штатів як колишніх членів федерації має бути повернено. Право дбати про долю власних ресурсів – ключове. Штат Осун, наприклад, буде в змозі накопичувати власні збереження золота й інших мінеральних ресурсів та сплачувати податки до центру. Розвідані масштабні запаси питної води в Ондло та інших штатах федерації. Зовсім не знайдемо штату Нігерії, що не контролював би прибуткових ресурсів. Це ситуація тотального виграшу. Навіть для центрального уряду, що перестане сприйматись як старший брат чи нянька.

Країна не може далі жити за правил гри, коли штати повністю залежні від центральної влади. Це неприродно, непродуктивно і має бути зупинене. Повернення до справжньої федерації вивільнить змучену, досі придушену творчу енергію. Творяться робочі місця, розширюється податкова база – запускається модель справєнього розвитку. Однак після цього дуже складним станен порятунок. Доки цього не зроблено, надто важко зберегти автономію членам.
Незграбна природа нігерійського федералізму продожує тривожити уми. В усіх крїнах світу, де впроваджено федералізм, змальований вище сценарій буде ідеалом, до якого прагнуть. Члени федерації мають забезпечені законом права використовувати ресурси зі своїх надр і віддавати визначену частку до центру. Легше забезпечити потреби власними ресурсами, аніж ходити з простягнутою рукою до центру кожного місяця, щоб вибити кошти для прожиття, як бачимо наразі в Нігерії.

Якщо ми хочемо змінити нинішній економічний занепад заради національного відродження, то повернення податковго федералізму має стати невід’ємною частиною тієї реформи, за яку голосуємо. Ми вже не можемо чекати. Як країна, що сприйняла федералізм, ми не зможемо дозволити діяти відмінно від практик інших федерацій. Зараз наш федералізм надто далекий від того, що під ним розуміється у світі. Звісно, це відхилення повинне бути виправлене.

Переклад Юрія Олійника

Поділитися в соцмережах:


Related Post