Після початку деколонізації Африки на континенті почали утворюватися міжурядові організації, які мають різну мету: кооперація зусиль у миротворчних операціях, посилення економічних та політичних зв’язків.

У статті будуть розглянуті більшість діючих африканських організацій, котрій формують майбутнє континенту: Африканський Союза, Економічна спільнота країн Західної Африки, Західноафриканський економічний і валютний союз, Західно-африканська монетарна зона, Економічна спільнота півдня Африки, Східноафриканська спільнота.

Політичні еліти країн Африки розуміють важливість економічної інтеграції та політичного співробітництва між собою.  Серед них є неуспішні організації та навпаки – досить успішні.

Африканський Союз

Країни-члени: 54 країни (через війну членство призупинила Центральноафриканська Республіка).

Штаб-квартира: Адис-Абеба, Ефіопія

Заснування: 2002 рік.

African Union: www.au.int

African Union

Організація є спадкоємцем Організації Африканської Єдності.

Попри декларовані цілі економічної та політичної інтеграції Африканський Союз, фактично, залишається широким дискусійним майданчиком. Останні десять років організація концентрується на дипломатичних заявах та проханнях  до міжнародної спільноти списати борги за кредити. Наприклад, на Лісабонському форумі Африка-Європа 2006 року на міждержавному рівні піднімались питання взаємодопомоги ЄС і Африки, проникнення західних інвесторів.

Штаб-кватира знаходиться в столиці Ефіопії Адис-Абебі, зате побудована вона на китайські гроші і зараз діє як своєрідна сцена переговорів з Пекіном. Центральна роль в організації – додатковий фактор впливу в регіоні. Ефіопія залишається ключовим посередником між Китаєм та іншими державами Африки, впливовим гравцем на сході континенту. Натомість Пекін посилює власний вплив через вливання величезних інвестицій та експансію китайського капіталу.

Економічна спільнота країн Західної Африки

Країни-члени: Сенегал, Гамбія, Кабо-Верде, Гвінея-Бісау, Сьерра-Леоне, Ліберія, Гвінея, Буркіна-Фасо, Того, Бенін, Нігерія, Камерун, Гана, Малі, Нігер (до 2002 входила Мавританія).

Штаб-квартира: Абуджа, Нігерія

Заснування: 1975 рік

Economical Community of Western African States: www.ecowas.int

ECOWAS

Організація фінансується за внески членів, насамперед багатої Нігерії.

Країни мають намір стати ядром регіонального наддержавного утворення з прозорими внутрішніми кордонами та спільному торгівельному просторі.

Це не лише декларації – проводиться програма уніфікації паспортної системи громадян та запровадження єдиної валюти – еко. Планується утворення федеративної структури. Ці плани відіграють ключову роль для перспектив інтеграції в регіоні.

Також проводяться спільні миротворчі місії у країн-сусідів, зокрема успішна діяльність в Сьєрра-Леоне з 2000 року, у Ліберії з 2003 року (припинили громадянські зіткнення  в країні). Зараз ведеться підготовка до спротиву ісламістам на півночі регіону, досить успішно триває боротьба з Боко Харам за участі Нігергії, Камеруну і Нігеру.

Нещодавно міністр агрорної політики України заявив про намір посилення співпраці з країнами ЕКОВАС.

Західноафриканський економічний і валютний союз

Країни-члени: Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д-Івуар, Нігер, Сенегал, Того, Малі + колишня португальська колоніяГвінея-Бісау (з 1997 року).

Штаб-квартира: Дакар, Сенегал.

Застування: 1994 рік.

West African Economic and Monetary Union: www.uemoa.int

dgf

До Західноафриканського економічного і валютного союзу (Union économique et monétaire ouest-africaine) увійшли, по суті, держави мусульманської півночі регіону. що колись належали Франції. Потужний гравець регіону Нігерія не входить до союзу, що залишає його об’єднанням порівняно рівносильних гравців. Причина цього – в колоніальній природі організації колишніх французьких володінь, що залишились у зоні франка (звідси і спільна валюта). Організація виступає інструментом впливу зовнішніх сил.

Західно-африканська монетарна зона

Країни-члени: Нігерія, Гвінея, Гана, Гамбія, Ліберія та Сьєрра-Леоне.

Штаб-квартира: Нігерія

Заснування: 2000 рік

West African Monetary Zone: www.wami-imao.org

іваа

Умовно романська північ врівноважена Західно-африканською монетарною зоною (WAMZ), що діє з 2000 року, з центром в Нігерії. Саме тут ведеться активна підготовка до впровадження власної єдиної валюти еко, яка має замінити фрацузський франк в країнах Західної Африки.

Частина членів WAMZ також входять до Союзу держав річки Мано. Організація заснована в 1973 році, входять: Ліберія, Сьєрра-Леоне та Гвінея, народи яких часто живуть змішано (особливо племена кру та менде). Цей інтеграційний проект, попри часті війни в регіоні, Має значний потенціал з огляду на невелику кількість та рівноправність партнерів, малу територію держав. Союз орієнтований насамперед на безпекову сферу – запобігання проявам нестабільності в регіоні, що десятиліттями потерпав від громадянських воєн.

Економічна спільнота півдня Африки

Країни-члени: ПАР, Лесото, Свазиленд, Намібія, Ботсвана, Малаві, Мозамбік, Ангола, Зімбабве, Замбія та Танзанія.

Штаб-квартира: ПАР

Заснування: 1992 рік

Southern African Development Community: www.sadc.int

sadc

Це організація держав на південь від екватора, де домінантну роль відіграє ПАР, найрозвинутіша індустріальна країна континенту. Вона фактично конкурує з ЕКОВАС, прагнучи ослабити вплив нафтоносної Нігерії в регіоні. Організація заснована в 1992 році, до неї входять наступні країни – ПАР, Лесото, Свазиленд, Намібія, Ботсвана, Малаві, Мозамбік, Ангола, Зімбабве, Замбія та Танзанія.

Ядром SADC по суті виступає митний союз півдня континенту – у складі ПАР, Лесото і Свазиленду, Ботсвани та Намібії (темно-зелений колір). Фактично йдеться про проект Преторії (населення ПАР складає більше 80 %  союзу), і про рівноправність не йдеться. До речі, цей митний союз чи не найдавніший у світі – діє з 1910 року (між тоді британськими колоніями).

Східноафриканська спільнота

Країни-члени: Танзанія, Кенія, Бурунді, Уганда, Руанда.

Штаб-квартира: Танзанія

Заснування: 1999 рік

East African Community: www.eac.int

shidno afr spil

EAC – подібна структура у районі Великих Озер (Бурунді, Руанда, Уганда), Кенії та Танзанії, фактично діє з 2000 року.

Саме тут – ключовий центр небаченого досі проекту. Йдеться про розвиток ідеї Спільного ринку Південної та Східної Африки (Common Market for Eastern and Southern Africa – COMESA), що був заснований у 1994 році.

У 2015 р. ухвалене рішення формування зони вільної торгівлі з оборотом понад $2 трлн на території  SADC та СOMESA. Ряд країн входять водночас до кількох об’єднань, але ключова точка взаємоперетину – на територіях членів EAS. На саміті Африканського Союзу вирішили впровадити спільну зону вільної торгівлі до 2017 року. Йдеться про майже 700 млн населення, що дозволяє мріяти про конкуренцію з ЄС. Якщо відкинути жарти, то перед нами реальний проект взаємодопомоги половини континенту, що майже позбавлена тліючих конфліктів, на відміну від заходу континенту (за винятком ДР Конго і Лівії з Суданом на півночі).

Що важливо, відновлюється британська колоніальна вісь з Середземномор’я та Суецького каналу до півдня материка. Тобто, це також і проект геополітичного впливу, якщо Ефіопії та Кенії вдаєтсья одночасно залучити Єгипет і ПАР – надто віддалені у них зони зацікавлення.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post