Інформаційно-аналітичний центр підготував аналітичний матеріал щодо головних подій, котрі трапилися в Африці протягом серпня 2015 року. Зокрема, про вплив подій в Єгипті на ситуацію на Близькому Сході, та безпекову ситуацію в Бурунді, Гвінеї-Бісау, Нігерії, Південному Судані, ЦАР. Ми публікуємо тільки частину матеріалу про Африку, повна стаття доступна на сайті ІАЦ.

Єгипет: зовнішні та внутрішні контексти

Стратегічний діалог між США та Єгиптом, що був заморожений у 2009 році, знову набирає обертів. На початку серпня Державний секретар США Джон Керрі відвідав Каїр з метою пожвавити двосторонні відносини. Під час цієї зустрічі, за повідомленням Euronews, було досягнуто угоди щодо розширення співпраці у військовій галузі між обома країнами. Відновлення та активізація стосунків між США та Єгиптом відбувається на тлі спільної мети – боротьба з тероризмом, однак питання порушення прав людини в країні все ще заважає повному відновленню співробітництва, заявляє влада США.

8 серпня в Єгипті відкрився новий Суецький канал, що дублює старий рукав.Новий канал є необхідним, зокрема, для відновлення багатостраждальної економіки країни. Саме з економічних міркувань нинішній Президент, колишній генерал, Абдель Фаттах ас-Сіссі зважився на розширення каналу.

ISMAILIA, EGYPT - JUNE 13: Construction continues along the edge of the new channel of the Suez Canal on June 13, 2015 in Ismailia, Egypt. The new channel of the Suez Canal was started as a project of national prestige soon after General Abdel Fattah El-sisi took power. It is scheduled to be completed on the 6th of August opening a new lane to increase the capacity of the canal. (Photo by David Degner/Getty Images).

ISMAILIA, EGYPT – JUNE 13: Construction continues along the edge of the new channel of the Suez Canal on June 13, 2015 in Ismailia, Egypt. The new channel of the Suez Canal was started as a project of national prestige soon after General Abdel Fattah El-sisi took power. It is scheduled to be completed on the 6th of August opening a new lane to increase the capacity of the canal. (Photo by David Degner/Getty Images).

Будівельні роботи з побудови нового каналу тривали цілодобово за допомогою інженерних частин єгипетської армії і завершилися через рік. Проект обійшовся Єгипту в 8,5 млрд доларів. Та уряд очікує, що він згодом збільшить доходи державної скарбниці на 5 млрд доларів до 2023 року. Канал, як і попередній, буде державною власністю.

Терористичні акти, які сколихнули Єгипет, як і більшість країн Близького Сходу, вплинули на рішення Каїра переглянути антитерористичне законодавство. Після вбивства Генпрокурора Єгипту Хішама Бараката у червні Президент країни вирішив запровадити нові методи боротьби з терористами. Так, у середині серпня був прийнятий закон, який, однак, є досить контроверсійний з точки зору основних прав та свобод людини, і викликав шквал критики. Закон накладає санкції та обмеження на діяльність медіа. Зокрема, журналістам загрожує штраф у 60 тисяч євро за оприлюднення даних щодо теракту, які суперечать інформації влади. Критики закону кажуть, що він може стати інструментом для переслідування преси. Одна зі статей закону передбачає 5 років ув’язнення за створення та використання веб-сайту, який пропагує ідеї та переконання, що підтримують терористичну діяльність.

Його ухвалення відбулося у контексті судового процесу над трьома кореспондентами телеканалу Al-Jazeera. Від суду першої інстанції вони отримали суворий вирок — від 7 до 10 років ув’язнення за “поширення неправдивої інформації”.

У середині травня екс-президенту Єгипту Мухаммеду Мурсі був винесений смертний вирок, який, однак, цього місяця оскаржив його адвокат. Адвокат додав, що подана апеляція стосується всіх підсудних фігурантів обох процесів, яка, як і Мурсі, були засуджені на довічне ув’язнення.

Безпекова ситуація у Африці

Перша тенденція обґрунтовується, з однієї сторони, триваючою нестабільністю у випадку Нігерії та Бурунді, а з іншої – поступовим покращенням ситуації, мирним прогресом у врегулюванні ситуації в Південному Судані та ЦАР, успіхами в боротьбі з терористичними угрупованнями та визволенням заручників.

У Бурунді продовжується політична напруженість, яка пов’язана з третім терміном Президента Нкурунзіза, новий виток якої був спричинений ігноруванням закликів опозиційних груп піти у відставку та таємним складенням Президентом присяги. Ускладнюють ситуацію і факти політичного переслідування ключових осіб Бурунді: 15 серпня в столиці було скоєне вбивство екс-голови Генерального штабу армії Жана Бікомагу та замах на одного з провідних правозахисників П’єра Клавера Мбонімпи, який був важко поранений в Бужумбурі ввечері 3 серпня, що було негативно розцінено міжнародною спільнотою. Виглядає, що Президент поступово починає усувати людей, які можуть стати на заваді його «диктаторським планам». Погіршення ситуації в Бурунді має критичне значення і для регіону, оскільки це може безпекові кризи в Руанді, ДРК та ЦАР, що призведе до створення нового нестабільного субрегіону в центрі Африки.

У Гвінеї – Біссау спостерігається різке погіршення ситуації, яке можна розцінювати як початок політичної кризи, пов’язане з відставкою уряду, до складу якого входили представники практично всіх політичних партій, які входять до складу Національної Асамблеї, що дозволяло йому розраховувати на солідну підтримку в парламенті країни. Такі дії викликали масові демонстрації, які носять мирний характер, оскільки військові пообіцяли не втручатися в політичну кризу. Варто зазначити, що 12 квітня 2012 року в Гвінеї-Біссау відбувся державний переворот, проте введення РБ ООН санкцій дозволило уникнути посилення протистояння та привело до влади легітимний уряд, що сприяло частковій нормалізації ситуації. Випадок з відставкою уряду в цьому світлі стає вкрай негативним, оскільки перекреслює досягнутий процес і повертає країну на кілька років в минуле.

Фото: Regnur

Фото: Regnur

Традиційно негативна безпекова ситуація спостерігається в Нігерії, де діє терористичне угруповання “Боко-Харам”, діяльність якого цього місяця була позначена черговим вибухом: на ринку в штаті Борно на півночі Нігерії загинуло щонайменше 47 людей, ще 52 людини поранено. Проте раніше було прийняте рішення про посилення заходів боротьби з терористами, що починає давати певні результати: з полону в Нігерії було звільнено 178 осіб: 101 дитина і 67 жінок. У Чаді війська уряду ліквідували 117 прихильників “Боко Харам» в ході відповідної силової операції, метою якої є повністю очистити острови на озері від екстремістів з “Боко Харам”, що перебувають під суверенітетом Чаду.

Президент Південного Судану Салва Кіїр підписав угоду про припинення вогню з повстанцями, яка змусила йти на компроміс обидві сторони, проте потребує залучення лідерів регіональних країн, оскільки Південний Судан своїми силами не зможе врегулювати конфлікт, що підтверджується фактом збройних сутичок навіть у день підписання угоди. Особливі надії покладаються на діяльність формату Міжурядового органу з питань розвитку «Плюс», який включатиме США, Норвегію, Велику Британію, Китай, 5 членів Африканського союзу (Алжир, Нігерія, ПАР, Чад, Руанда), представників ЄС та ООН, на який покладена функція заохочення до мирного врегулювання конфлікту та підтримки наявного прогресу. У той же час, робота Міжурядового органу «Плюс» ускладнюється тим, що Президент Південного Судану негативно налаштований до присутності іноземних спостерігачів, оскільки вважає, що західні країни зумисне підтримують лідера повстанців Р.Мачара.

У Центральноафриканській Республіці намітився прогрес в політичному процесі і спостерігаються поліпшення в галузі безпеки, хоча ситуація все ще залишається нестабільною. ООН закликає держави-члени підтримати позитивні перетворення в країні і відгукнутися на заклик гуманітарних організацій про виділення коштів, оскільки на теперішньому етапі зібрано лише 30% від необхідної суми. Крім нестачі фінансування, великою проблемою для гуманітарних організацій є триваючий в країні розгул насильства. Варто зазначити, що ситуація в ЦАР загострилася в кінці 2013 року під час протистоянь бойовиків ісламського угруповання «Селека» та повстанців-християн. Після чого були введені санкції та міжнародний контингент військ, і лише зараз спостерігається певний прогрес у встановленні безпеки.

Окремою тенденцією є погіршення іміджу та ролі ООН в африканських країнах. Таке явище, як напади та перешкоджання діяльності місії ООН, були непоодинокими для Африки, проте останнім часом набули кричущої частотності. Одним із останніх таких випадків був теракт проти місії ООН в Малі, у здійсненні якого підозрюють “Фронт визволення Масіна” – угруповання, створене на початку цього року, є радикальним крилом терористичного руху “Ансар ад-дін”, пов’язаного з мережею “Аль-Каїда”. Окремими негативним фактором є втрата головою миротворчої місії ООН у ЦАР своєї посади через зґвалтування “блакитними шоломами” дітей, про що було повідомлено організацією “Міжнародна амністія”, що підриває авторитет ООН, їхню дієвість та суперечить принципам і цілям діяльності організації.

Aвтори: Дьомочко М., Демішева М., аналітики Інформаційно-аналітичного центру

Джерело: Інформаційно-аналітичний центр

Поділитися в соцмережах:


Related Post