У січні 2016 року в ефірі одного із українських телеканалів на той час Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко заявив, що Україна розглядає можливість введення зони вільної торгівлі з країнами Західної Африки. Щоб перевірити на можливість ведення бізнесу в цьому далекому регіоні, група українських підприємців торгівельної компанії «АЛЬ ВКРАЇНА АГРО» за сприяння Київської торгівельно-промислової палати та юридичною підтримкою адвокатського об’єднання «Європейський право захист» у травні 2017 року здійснила візит до однієї з країн Західної Африки – Гамбії (The Gambia).

Фото автора

Фото автора

Під час підготовки візиту до цієї країни українське посольство в Сенегалі, що межує із цією країною, люб’язно надало нам довідку про політичний стан у Гамбії. Українські дипломати назвали ситуацію у цій країні спокійною, не забувши відмітити, що новообраний президент А.Барроу (Adama Barrow) з метою безпеки був змушений тимчасово виїхати із Гамбії до столиці Сенегалу – Дакара, де й відбулася його інавгурація 19 січня 2017 р. Для відновлення ладу в Гамбії, країни Економічного співтовариства західноафриканських країн (ECOWAS) розгорнув військову місію під загальною координацією Сенегалу.

Але залишивши політику гамбійцям, вилетівши із Борисполя, зробивши дві пересадки у Франкфурті та Брюсселі, зупинку у Дакарі, через 15 годин наш літак приземлився у Міжнародному аеропорту Банжул.

Незважаючи на тропічний клімат, на вулиці було зовсім не жарко, оскільки дув свіжий бриз із Атлантичного океану. Ми поселились у готелі на березі океану, і поки їхали до готелю із аеропорту побачили найбільше місто країни – Серекунда та інші населені пункти, що фактично злились із ним. Міська забудова, переважно дво- та триповерхові будинки, поєднала всі ці населенні пункти в одне велике поселення. Невеличкі крамниці та виличні базари зустрічались нам на кожному перехресті, відмічаючи африканський колорит. Весь час ми рухались автомобілем по дорогам з асфальтним покриттям доволі високої якості.

Гамбія маленька країна із населенням у 2 млн., проте як вже зазначалось вище, входить до складу ECOWAS, загальне населення країн якого перевищує 300 млн. осіб, а отже імпортує товари не тільки для внутрішнього споживання, але і для реекспорту в країни ECOWAS. На відміну від сусідніх країн, офіційна мова в Гамбії – англійська, що є наслідком колишньої колоніальної залежності від Королівства Великої Британії.

Основне ділове життя в Гамбії крутиться навколо морського порту Банджул, де зосереджені офіси торгівельних та логістичних компаній, митні брокери, страхові та банківські відділення.

Нас люб’язно ознайомили із роботою морського порту, який виявився одним із найпривабливіших у Західній Африці, в частині низьких портових зборів та якості обслуговування.

Також українських підприємців прийняв Головний митний комісар Гамбії пан Алієу Сісей (Alieu Ceesay, GRA Commissioner of Customs) (на фото посередині). Він коротко навів основні принципи митної політики країни, підкреслив, що його країна у порівнянні із іншими країнами Західної Африки найбільш відкрита для іноземних інвесторів та міжнародної торгівлі, постійно проводить політику зменшення тарифних та митних обмежень.

В той час, як ми відвідували морську адміністрацію, міські вулиці, що прилягають до морського порту, були заповнені вантажними автомобілями, складськими робочими та різного роду продавцями всякого товару. Різноманітні товари вивантажувались, на різних візках підвозились, навантажувались та вивозились із міста.

Наші намагання знайти на складах міста Банжул будь-які українські товари не увінчалися успіхом. Ми бачили продукти харчування, що були вироблені у Великобританії, Нідерландах, США, Бразилії, які охоче скуповували оптові торговці, проте нічого українського не знайшли.

Вже під час ділової зустрічі із директором із розвитку бізнесу Торгівельно-промислової палати Гамбії панною Сарата Конатех (Sarata Conateh, Director, Business Development, Gambia Chamber of Commerce, Industry, Agriculture and Employers Association) (на фото посередині) ми почули, що ми є першими представниками українського бізнесу, що відвідали Торгово-промислову палату Гамбії. При цьому пані Сарата підкреслила, що всі більш-менш відомі компанії Гамбії є членами торгівельної палати, яка є провідником інтересів бізнесу Гамбії у взаємовідносинах із державними органами. У ході зустрічі пані Сарата зобов’язалась проінформувати місцеву бізнес-еліту про візит українських підприємців та докласти максимум зусиль до практичної співпраці підприємців обох країн, а також подякувала Київській торгово-промисловій палаті за проявлену ініціативу у налагодженні контактів між бізнесом наших держав.

Представники українського бізнесу у свою чергу презентували зразки продуктів харчування української торгівельної марки «AL`VCRAINA», щоб з ними могли ознайомитись зацікавлені члени Торгово-промислової палати Гамбії, у тому числі дистриб’ютори та переробники. Також директору із розвитку бізнесу Торгово-промислової палати Гамбії було презентовано сувеніри з Українською національною символікою.

Крім того, у ході візиту були проведені зустрічі із гамбійськими компаніями дистриб’юторами продуктів харчування, які висловили своє побажання одержати пробні партії продуктів харчування для їх реалізації через їх роздрібну торгівельну мережу.

Отже висновок один, український бізнес тут чекають із якісними та недорогими продуктами харчування. Тобто це завдання, з яким український бізнес може справитись на відмінно. Треба тільки у Києві встати із дивану, придбати квиток на літак і їхати в Західну Африку укладати договори постачання, як роблять британці, голландці, американці, китайці, індійці та інші бізнесові нації світу.

На останок запам’яталась велика кількість туристів із Європи, що облюбували пляжі Гамбії, місцеву флору і фауну, окремі куточки якої ще залишені у первородному стані. Самі ж гамбійці називають свою країну – берегом, що усміхається. У цьому є сенс, адже позитивне ставлення гамбійців до іноземців, перш за все європейців, приносить в цю країну гроші, які залишають тут туристи та інвестори.

За довідкою українських дипломатів про Гамбію:

ВВП: 3,39 млрд. дол. США (2016 р.), зростання на 2,3% у порівнянні з показником 2015 року. Структура: сфера послуг 63%, промисловість 15,6%, сільське господарство 21,4%.

ВВП на душу населення: 1700 дол. США (2016 р.).

Провідні сектори: вирощування рису, сорго, арахісу, кукурудзи, кассави, тваринництво (вівці, кози, велика рогата худоба, шкури).

Зовнішня торгівля:

Експорт: 120 млн. дол. США (2016 р.). Основні партнери: КНР – 47.6%, Індія – 27.2%, Франція – 5.9%, Велика Британія – 4.9% (2015 р.); основні позиції: продукти переробки арахісу, риба, бавовна-волокно, пальмові кісточки.

Імпорт: 363,9 млн. дол. США (2016 р.). Основні партнери: КНР – 34.2%, Бразилія – 8.1%, Сенегал – 6.9%, Індія – 5.7%, Нідерланди – 4.8% (2015 р.); основні позиції: продукти харчування, пальне, обладнання та транспортні засоби, готові вироби.

Торгово-економічне співробітництво з Україною. Товарообіг між країнами фактично повністю складається з українського експорту. За 2016 р. експорт становив 0,66 млн. дол. США, що на 71,2% менше, ніж за 2015р. Структура експорту: чорні метали (40,1%), молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед (20,2%), м’ясо та їстівні субпродукти (18,8%); різні харчові продукти (8,4%).

Ігор Балик, адвокат

Поділитися в соцмережах:


Related Post