Неділя 20 березня 2016 року видалася доленосним днем для одразу 6 країн Африканського континенту. В Конго (Браззавіль), Нігері, Беніні та на Занзібарі (острівна частина Танзанії) відбуваються президентські вибори, на островах Кабо-Верде обирають парламент, а в Сенегалі проходить референдум. В даний час найбільше занепокоєння викликає хід президентських перегонів у Республіці Конго та на Занзібарі, йдеться у статті співзасновника Центру дослідження Африки Олександра Мішина для сайту Факти.ICTV.

Конго

У Конго президент Дені Сассу-Нгессо є одним з так званих “динозаврів Африки”, бо керує країною хоча із перервами, але від 1979 року. Частина конголезців сильно втомилася від його 32-річного врядування, проте це не завадило йому висунути свою кандидатуру в черговий раз. Опозиція в країні доволі слабка, тим паче, що  головним опонентом Нгессо виступає колишній голова генштабу країни генерал Жан-Марі Макоко. Але навіть за цих умов Нгессо перестраховується. З метою не дати опозиції вивести людей на вулиці, в Конго відключений телефонний зв’язок, SMS-розсилки та Інтернет.

Отже, країна в повному медійному блек-ауті. Оглядачі називають вибори брудним та далекими від вільного волевиявлення людей. Тому є значна вірогідність того, що в країні може розпочатися «революція» чи як мінімум повстання, але чи буде воно успішним велике питання.

11

Президент Конго Дені Сассу-Нгессо (Фото: Dakaractu.com)

Занзібар

На острові Занзібар, який є автономною частинною Об’єднаної Республіки Танзанія, повторно обирають президента регіону. Перші вибори, що відбулися 25 жовтня 2015 року визнані не дійсними. Вибори 20 березня 2016 року також будуть сумнівними, бо опозиція в особі Об’єднаного громадянського фронту їх бойкотує. Опозиційний лідер Cаїф Шаріф Хамад вважає, що не має сенсу знову брати участь у перегонах, бо перемогу вчергове вкрадуть, як це сталося в минулому році. Над «тропічним раєм», як називають Занзібар, збираються хмари.

13

Лідер занзібарської опозиції Саїф Шаріф Хамад (Фото: Zanzinews.com)

Нігер

У Республіці Нігер другий тур президентських виборів. Для діючого президента Махаммаду Іссуфу це скоріше формальність, бо його опонент, екс-прем’єр Нігеру Хама Амаду, після ув’язнення виїхав з країни на лікування до Франції. Його участь у виборах є фіктивною. При цьому Захід не буде протестувати, бо Іссуфу є його надійним союзником у боротьбі із терористами у регіоні Сахари та Сахелю.

14

Отак рекламується президент Нігеру Махаммад Іссуф (Фото: DW.com).

Бенін

У західноафриканській країні Бенін вибори голови держава навпаки є конкурентними. У другому турі президентських перегонів зійшлися прем’єр-міністр Беніну Ліонель Зінсу та відомий бізнесмен  Патріс Талон.

16

Переможець президентських перегонів у Беніні “котонів олігарх” Патріс Талон обіцяє країні “Новий старт” (Фото: Boulevard-des-infos.com)

Зінсу підтримує президент Томас Яя Боні, що відбув два президентські терміни, відведених конституцією, та вирішив залишити президенство. Талона вважають «котоновим олігархом», що має значний вплив на економіку Беніну. Як не парадоксально демократія у Беніні може виродитися у олігархію, ось такий парадокс демократичного вибору.

15

Реклама прем’єр-міністра Беніну Ліонеля Зінсу (Фото: Afrika.tv)

Кабо-Верде

Держава Кабо-Верде, що складається з 10 вулканічних островів в Атлантичному океані біля африканського узбережжя Африки, обирає парламент. Очікується, що перемогу на виборах здобуде опозиційний Рух за Демократію, що 15 років мав меншість місць у Національній Асамблеї Кабо-Верде.

Сенегал

І нарешті у Сенегалі проходить феноменальна для Африки подія – на конституційному референдумі народ голосує за скорочення терміну перебування президента при владі з 7 років до 5. Як не дивно, ініціатором голосування став діючий голова держави Мекі Саль. Такий лідер нації дійсно заслуговує на оплески.

17

Найбільш демократичний лідер Африки, президент Сенегалу М.Салл (Фото: Lepeuple.sn)

20 березня 2016 показує, що Африка є дуже багатогранною, і на теренах континенту відбуваються різноспрямовані процеси. Регіон є лабораторією, що наочно демонструє сильні та слабкі сторони різних політичних конструкцій.

Для України важливо побачити, що в деяких випадках, як це сталося у Конго, навіть громадянські війни не вчать еліти добровільно залишати владу. А це породжує катаклізми та нові війни. В той же час мудрість та далекоглядність керівників Сенегалу, які дотримуються справжніх стандартів демократії, дозволяє елітам країни впевнено вести державу до процвітання, а її народу дає можливість жити у мирі та злагоді.

Опубліковано на сайті Факти.ICTV 21 березня 2016 року

Олександр Мішин

Поділитися в соцмережах:


Related Post