Очевидне закінчення періоду високих цін на сировинні ресурси стало потрясінням для глобальної економіки. Воно спричинило нестабільність на фондових ринках, стало фактором тиску на національні валюти  та породило занепокоєння стосовно перспектив  збільшення  та стабільності державних бюджетів. Африка не уникла цих песимістичних настроїв. Про побоювання на континенті – в статті CNBCAfrica експрезидента Африканського банку розвитку Дональда Каберука.

Дональд Каберука

Дональд Каберука

Постали питання щодо економічного майбутнього континенту, з’явились і побоювання, що значні здобутки останніх двох десятиліть  можуть бути втрачені.

Цей настрій нагадує мені наради Міжнародного валютного фонду та Світового банку у розпал азійської фінансової кризи близько 20 років тому. Тоді аналітики стверджували, що азійське економічне чудо закінчилося.

Тоді вони недооцінили потенціал Азії і я вважаю, що сьогодні недооцінюється потенціал Африки.

Будучи тією людиною, що протягом десятиріччя, аж до минулого року [2015 р. – ЦДА], очолювала Африканський банк розвитку та особисто спостерігала економічну трансформацію цього континенту, я переконаний, що Африка значно більш стійка, ніж можна уявити з цих похмурих настроїв. Я вважаю, що якщо проводитиметься правильна політика і здійснюватимуться ретельно продумані інвестиції, економічне зростання Африки тільки пришвидшиться.

Я не стверджую, що зростання попиту на сировину та її цін не важливо для економічного зростання Африки. Але ж суттєве зростання розпочалось в Африці значно раніше періоду високих цін на сировинні товари. Зосередженість на сировині знизило значення інших секторів, таких як інформаційні технології та сферу послуг. Свіжа економічна статистика таких країн як Нігерія та Гана продемонстрували, що масштаб та розвиток цих галузей постійно недооцінювались.

Власник фото Savchenko 125

Савана

Звичайно, Нігерія, як значний виробник нафти, знаходиться серед тих африканських країн, економіка яких найбільше залежить від продажів природних ресурсів. Ці країни потребуватимуть важких рішень, щоб знайти альтернативні джерела доходу.

В короткотерміновій перспективі це може видатись болючим, але в минулому багато країн побачили переваги таких реформ. Реальність, однак, полягає у тому, що лише декілька з 54 африканських країн дуже залежні від мінеральних багатств. Головними ж рушійними силами їх розвитку стали інвестиції та зростання обсягів регіональної торгівлі і споживчого попиту.

Ці країни, у тому числі Кот д’Івуар, Ефіопія, Кенія та Руанда, виграють від нижчих цін на нафту. Вони вже відчувають менший тиск на свій платіжний баланс. Навіть у тих відносно небагатьох країнах, де мінеральні ресурси є головним драйвером розвитку, є інші чинники, що дають підстави для оптимізму. Зокрема надзвичайно виграють від своєї демографічної динаміки.

В найближче десятиліття ринок робочої сили поповниться рекордною кількістю молодих людей. Ці молоді робітники, обізнані з сучасними технологіями, можуть стати рушійною силою для розвитку не лише Африки, а й усього світу. Наше завдання – не змарнувати цієї надзвичайної можливості. Приватний капитал має відіграти у цьому визначну роль.

У 2005 році під моїм керівництвом Африканський банк розвитку прийняв рішення заохочувати приватні інвестиції в Африку. Як тільки інвестори почали розуміти, що доходи переважають ризики (пов’язані переважно з вартістю ведення бізнесу) ми зафіксували зростання обсягу кредитування приватного сектору з $500 млн до $3 млрд  на рік.

Розумне використання приватного капіталу, як наприклад, залучення акціонерного капіталу до володіння активами, може дозволити Африці здійснити наступний прорив. Для того, щоб задовольнити потреби континенту в електроенергії та інфраструктурі, потрібні продумані довготермінові інвестиції. Але такі інвестиції можуть також дозволити африканським компаніям використати можливості, що створює швидке зростання населення. У секторах від освіти та охорони здоров’я до комунальних послуг.

Саме тому я співпрацюю з TPG/Satya [TPG Growth – американська інвестиційна компанія, Satya Capital – південносуданський інвестиційний фонд. У 2015 році компанії вирішили інвестувати в Африку близько $1 млрд, – ЦДА], яка залучає до роботи талановитих підприємців, щоб допомогти їм створювати власні компанії. Я на власні очі переконався у здатності африканців до іновацій. Приватний акціонерний капітал здатен призвести до трансформації континенту, забезпечуючи капітал для збільшення масштабу та глобалізації африканських компаній, щоб вони стали загальновідомими по всьому світу.

Звісно, у майбутньому розвиток Африки жодними чином не гарантований. Перед ним стоїть чимало викликів.

Втім, відповіді на них відомі. Вони включають краще управління, передбачувану політику, сучасну інфраструктуру та глибшу економічну інтеграцію.

За умови, що ці рішення будуть впроваджені і продовжать поступати ретельно продумані інвестиції, я вірю, що Африку чекає нове блискуче майбутнє.

Я далекий від того, щоб вважати, що падіння цін на сировину призведуть до втрати економічних здобутків Африки.  Натомість, я розраховую на процвітаюче майбутнє засноване на реальному, стійкому зростанні, а не просто на природних багатствах.

Автор: Дональд Каберука – старший радник TPG/Satya. Працював на посаді президента Африканського банку розвитку з 2005 по 2015 рр.

Джерело: CNBCAfrica, 21 квітня 2016

Переклад: Артем Бурдаков, студент-міжнародник

Поділитися в соцмережах:


Related Post