Новообраному президенту Центральноафриканської Республіки доведеться змінювати у країні практично все. Про проблеми Туадери – в аналізі камерунського автора Еммануеля Кендеми.

Президент Тудера

Президент Фостен-Аршанж Тудера

Фостен-Аршанж Туадера, який переміг із результатом у 62,71% у другому турі президентських виборів в Центральноафриканській Республіці, є останньою надією для країни, що майже розпалася після початку міжконфесійного конфлікту у 2013 році. 14 лютого 2016 року Національний виборчий орган (НВО) оголосив Туадеру переможцем президентських виборів, в яких він здолав свого суперника Анісе-Жоржа Дологеле, який здобув 37,29% голосів виборців.

Перед тим, як Перехідний Конституційний Суд офіційно оголосить результати виборів, Фостен-Аршанж Туадера уже повинен розробляти план політичних дій, обираючи стратегії того, як подолати різні виклики, що постали перед країною.

Примирення

Пан Туадера обізнаний із проблемами свого майбутнього уряду, про що він заявив після того, як був оголошений переможцем президентських виборів: «Ці вибори дійсно важливі, але це не єдиний крок виходу із цієї кризи», – цитує його телеканал BBC. Він заявив: «Ми повинні створити умови для діалогу між двома общинами. Ми зробимо все від нас залежне для того, щоб центральноафриканці могли жити разом у Центральноафриканській Республіці».

Перед ним постав надзвичайно складний виклик: забезпечити національне примирення та спробувати прищепити населенню держави почуття патріотизму і приналежності до однієї батьківщини. Беручи до уваги, що бойові дії між переважно мусульманським збройним угрупуванням Seleka (у перекладі з мови санго – «коаліція», фронт об’єднував 5 військово-політичних рухів) та переважно християнською повстанською групою Antibalaka (на місцевому жаргоні ЦАР – «той, що зупиняє мачете») розірвали країну на шматки і практично унеможливили управління державою.

Примирення мусульман, християн, політичних та інші етнічніх угрупувань стане потужним імпульсом на шляху повернення держави до нормального життя.

Президент Франції Франсуа Олланд, вітаючи Туадера з обранням на посаду, порадив йому об’єднати народ Центральноафриканської Республіки для примирення і розвитку. Анісе-Жорж Дологеле, який програв у виборах, спокійно визнав свою поразку заради національного примирення та привітав свого суперника із перемогою.

Солдати армії Чаду у Дамарі. Фото centrafriquelibre.info

Солдати армії Чаду у Дамарі. Фото centrafriquelibre.info

Відновлення національної армії

Новообраному президенту Туадера доведеться співпрацювати у тісній взаємодії з міжнародною спільнотою для відновлення національної армії, яка візьме на себе обов’язки із захисту території держави, а також підтримання миру і безпеки. Мир і безпека в країні під час кризи забезпечувались переважно миротворчою місією ООН (Багатопрофільною комплексною місією ООН зі стабілізації у ЦАР – MINUSCA) та силами французької операції «Sangaris» («Метелик»).

Необхідність відновлення національної армії була виражена перехідним міністром оборони ЦАР Джозефом Біндумі, який зазначив про необхідність відновлення армії (Збройних сил ЦАР, фр. – FACA). У зв’язку з цим він закликав Раду Безпеки Організації Об’єднаних Націй зняти ембарго на поставки зброї, накладене на країну до 2017 року. Міцна армія зможе почати процес роззброєння всіх збройних груп, а для колишніх повстанців будуть надані рівні можливості для реінтеграції у її склад.

Розв’язання проблеми біженців

Станом на серпень 2015 року, кількість внутрішньо переміщених осіб у ЦАР становила 369 тисяч, а кількість біженців із країни, на листопад 2014 року, становила 419 тисяч чоловік. Такі цифри, надані міжнародною організацією Internal Displacement Monitoring Centre, свідчать про те, що перед Туадерою постає надзвичайно складне питання забезпечення соціального миру та комфортних умов для населення. У звіті Управління Організації Об’єднаних Націй з координації гуманітарної діяльності зазначається, що після 2 років конфлікту в країні залишилося близько 2,7 мільйона чоловік (понад половина населення), які гостро потребують допомоги.

Джерело: Allafrica

Переклад: Дмитро Гриб, студент-міжнародник Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, для Центру дослідження Африки

Поділитися в соцмережах:


Related Post