Влада Єгипту думає побудувати нову столицю. З нуля. В пустелі, недалеко від нинішньої столиці Каїру. Інвестори наче знайшлися, проекти нового міста розроблюються. Але чи справді мешканці Єгипту потребують нового сучасного міста і, головне, чи покращить воно життя єгиптян? Кореспондент міжнародного впливого видання Financial Times в Північній Африці Хеба Салех спробувала розібратися, чи вирішить будівництво нового міста вартістю $45 мільярдів проблему перенаселення Каїру або стане ще однією мрією, яка не збулась?

egypt
Може Каїр і є неприємним та перенаселеним містом, але його галаслива метушня все ще надає відчуття моменту краси та задоволення, що нагадує навіть найбільш втомленим жителям Каїру про те, чому вони люблять свою столицю та чому єгиптяни доволі бундючно називають її «колискою світу».

Одним з таких моментів є річкова прогулянка Нілом на фелуцці: справжня насолода тишею у центрі безумства. Хоча європейські будівлі в центрі Каїру густо загороджені яскравими вітринами магазинів одягу та взуття, вони все ще випромінюють тусклий шарм, а уважний спостерігач помітить золоті мозаїки, ґоргульї, гіпсові розетти, декоровані жолобки, модерні завитки, які нагадують про часи, коли архітекторами міста були італійці та французи.

Хоча завжди можна швидко проїхати через тунель під вулицею Азгар, я зазвичай обираю маршрут заповненою машинами дорогою, яка пролягає між елегантними історичними храмами та багатовіковими ринками, хоча і потрібно об’їжджати пішоходів та тихо проклинати вантажівки, які блокують рух.

Як і інші старі міста, Каїр, який налічує більше ніж 1000 років історії, уміщує в собі відмітки кожної ери і кожного стилю моди, які він пережив. Хоча це і створює різноманіття та багату культурну спадщину, не можна не погодитись з тим, що життя в мегаполісі з населенням в приблизно 19 млн. людей та пересування його вулицями часто є пекельним. Рух, поганий громадський транспорт, гамір, хаос, нестача зелених місць та сміття, накопичене на тротуарах, пригнічують. Поспішаючи на зустріч, ви не завжди будете у настрої від працівника пекарні, який на велосипеді зиґзаґами снує між машинами, при цьому тримаючи на голові велику корзину із свіжим хлібом.

Затори в Каїрі. 2007 – walidhassanein/Flickr

Вулиці Каїру. 2010 – Giulio Ferracuti / Flickr

Через таку кількість людей, яка тісниться на просторі перенавантаженого міста, влада націлилась на пустелі, як на місце для нової столиці у 45 кілометрах від Каїру. З’явився грандіозний проект мегаполіса площею 700 кв. км, який був презентований на міжнародній інвестиційній конференції у присутності президентів та принців. На дисплеї архітектори представили проект центра міста, наповненого глянсовими хмарочосами, які більше нагадували Дубаї, ніж Каїр, та які оточені акрами невисоких будівель на вулицях у три лінії.

Мустафа Мадбулі (Mostapha Madbouli), міністр будівництва Єгипту, описав проект уряду фразою, яка неодноразово злітала з його вуст, що все буде зроблено згідно з «найвищими стандартами».

Фото з Facebook: TheCapitalCairoOfficialPage

Нове місто вмістить «найбільший сад у світі», 25 житлових районів, новий аеропорт міжнародного значення та парк розваг «розміром у чотири Діснейленди». Поки плани щодо того, що може стати більшою навмисно побудованою столицею є настільки амбітними, що багато спостерігачів скептично відноситься до можливості матеріалізації цих ідей. Циніки навіть заявляють, що це тільки суспільний трюк для підйому рейтингів режиму президента Єгипту, Абделя Фатахааль-Сісі (AbdelFattah al-Sisi), колишнього головнокомандуючого армією, який скинув обраного народом попередника у 2013 році. У кращому випадку, дехто говорить, що це закінчиться створенням обмеженої території для заможних, які можуть дозволити собі жити далеко від міста [45 кілометрів від Каїра, – ЦДА] та подорожувати позашляховиками.

Насправді, попри політичні та медійні фанфари, які супроводжували оголошення, не було надано майже жодних деталей відносно того, як такий мега-проект буде фінансуватись, за винятком інформації про партнерство між урядом Єгипту та Capital City Partners, приватною халіджийською компанією, яка фінансується Мохамедом Алабаром (Mohamed Alabbar), головою Emaar Properties of Dubai та людиною, досягненням якої є Бурдж Халіфа (Bufj Khalifa) – найвища будівля у світі. Підливаючи масла у вогонь аль-Сісі заявив, що будівництво столиці не буде обтяжувати державний бюджет. Згідно з інформацією міністра житлового будівництва, комунального господарства та міського розвитку Єгипту Мустафи Мадбулі, уряд Єгипту буде володіти 24% проекту, вірогідно шляхом надання площі під забудову.

Фото з Facebook: TheCapitalCairoOfficialPage

Нове місто розробляється американською архітектурною фірмою Skidmore, Owings&Merrill. Якщо його колись побудують, на це піде близько 40 років. Місто надасть житло 5 мільйонам людей та створить 1,7 мільйонів робочих місць. Перша фаза, згідно зі словами міністра, закінчиться через 5-7 років та буде супроводжуватись переміщенням парламенту, палацу президента, міністерств та посольств держав до все ще неназваного міста. Це буде коштувати $45 мільярдів.

“Ми сподіваємось, що столиця дасть житло мільйонам жителів Каїру на наступні 40 років”, – сказав міністр, який попередив, що населення існуючої столиці за цей період зросте в два рази.

Мрія розпочати все з чистого аркушу в пустелі може бути оманливою, але експерти попереджують, що Єгипет вже проходив це раніше та що результати досить розчарували. Низці дорогих міст, побудованих у пустелі протягом останніх 40 років, не вдалось звільнити Каїр від демографічного тиску або залучити жителів у приблизно тій кількості, в якій це планувалось зробити. Насправді, тисячі квартир пустують, поки Каїр продовжує розростатись та захоплювати сільську місцевість на своїх околицях. Нові міста не користуються успіхом через погану транспортну інфраструктуру, відсутність робочих місць та соціальних взаємозв’язків, які би дозволили незаможнім вижити.

Планувальники впевнені, що вони уникнуть помилок, які навели порчу на інші альтернативи Каїру, однак влада не пояснює чому все будується з нуля, а не на основі одного з вже існуючих міст. Критики стверджують, що все це є частиною непрозорості, яка оточує новий ризиковий проект уряду, який не виносився на громадське обговорення.

Більшість мешканців Каїру живуть у так званих неофіційних зонах, які були нелегально побудовані громадянами всупереч законам, що забороняють будівництво на земляхсільськогосподарського призначення. Густі ліси не пофарбованих житлових будинків з червоної цегли, розділені вузькими алеями, над якими балкони практично торкаються один одного, розтягнулися на великі відстані у всіх напрямках від центру столиці. Держава не втручається у процес розбудови, справа не доходить навіть до виконання вимог зонування та отримання дозволів на будівництво, а чиновник показується лише тоді, коли потрібно отримати хабар за дозвіл на пошук інших способів розбудови нових поверхів або зникнення зеленого простору.

Периферійний район Каїру, де десятки тисяч коптів живуть і працюють, утилізовуючи сміття багатших районів столиці – 2014. Isabelle Serro/Flickr

Протягом років уряд поширив комунальні послуги на неофіційні зони, які зараз є прихистком мільйонам родин – за приблизними підрахунками це 12-14 мільйонів жителів Каїру або дві третини населення столиці. Поки можновладці та еліта все ще вважають неофіційні зони маргінальними, а експерти продовжують попереджати, що ці зони є «бомбою уповільненої дії», яка вибухне на обличчі суспільства, реальність є такою, що у цих зонах живе найбільша верства суспільства. Дослідження показали, що єгиптяни різних рівнів заробітку, окрім найвищих ешелонів середнього класу, будують свої будинки у цих районах. Що характерно, однак, ці великі житлові зони навіть не відображені на багатьох картах міста.

Девід Сімс, автор нещодавно опублікованої книги «Пустельні мрії Єгипту: розвиток або катастрофа?» (Egypt’sDesertDreams: DevelopmentorDisaster?) є економістом та експертом з планування міст, який довгий час вивчав неофіційні райони та динаміку будівництва у Єгипті. Він стверджує, що будівництво ще одного міста в пустелі не стане вирішенням проблем Каїру.

«Чому нові міста не відповідають запланованій кількості населення? Тому що люди не можуть дозволити собі жити в них. Надлишок пропозиції пустелі є надмірним», – пише він. «Чи не подумаєте ви двічі перед тим, як зробити ту ж саму річ, але на більшому рівні, яку ви вже робили вражаюче невдало».

Сімс зазначає, що на відміну від неофіційних зон, де метушливі вулиці знаходяться в сфері панування малого бізнесу, який і надає робочі місця, міста в пустелях були збудовані згідно з вищими стандартами та більш суворими правилами щодо рівня зелених просторів у забудованих зонах. Також заборонено відчиняти майстерні в таких житлових зонах. Нестача робочих місць означає, що мешканці повинні подорожувати до Каїру на роботу, але транспортні мережі погані та дуже коштовні для родин з низьким прибутком.

Попри перенаселення та погані умови життя в неформальних передмістях Каїру, де немає зеленого простору, вулиці занадто вузькі для проїзду машин швидкої допомоги та пожежних машин, а мешканці, які фактично розподіляють зони для будівництва будинків, не залишаючи місця для шкіл та інших об’єктів суспільної інфраструктури, уряду надзвичайно складно умовити вихідців з цих районів переселитись до нових міст. Як наслідок, рівень заселення в цих приміських зонах дуже низький. Сімс зазначає, що на загальнодержавному рівні близько 28% усіх єгипетських будинків пусті, а у нових містах цей рівень є ще вищим.

Периферія Каїру – 2012. tomfox/Flickr

У передмісті Каїру вже досить звично бачити ряди будинків з пофарбованим екстер’єром, які вже відповідають вимогам законодавства, однак зяючі прогалини на місті вікон дають нам знати, що ці будинки незаселені. Тим часом, нове будівництво в неофіційних зонах продовжує зростати як вертикально, так і горизонтально.

За іронією долі, поки проектувальники уряду говорять про мільярди, які планується витратити на нову столицю, нове міністерство відновлення міст, яке було нещодавно створене спеціально для боротьби з проблемами бідності в неофіційних зонах, у своєму бюджеті має менше $100 мільйонів.

«Усім режимам подобається декларувати широкі задуми та вважати, що вони мають бездоганну репутацію», – каже ХаледФахмі (KhaledFahmy), історик та професор Американського університету Каїру. «Але постає велике питання: чи не вирішення проблем Каїру повинно бути нашим національним пріоритетом? Я вважаю, що можновладці сказали би, що ці проблеми вирішити неможливо, але насправді це лише їх політична думка».

Оригінальна стаття Хеби Салех “Egypt’s New Desert Capital: Metropolisor Mirage?” опублікована 5 червня 2105 року в Financial Times.

Переклад Євгена Цоуфала

Поділитися в соцмережах:


Related Post