Центр дослідження Африки пропонує переклад статті австралійської журналістки, дослідниці французької Африки Емми-Кейт Саймонс про боротьбу за владу та жагу до грошей серед спадкоємців владної еліти Габону.

Габон на порозі власної «революції гідності». У країні відбулося формування та закріплення при владі сімейного клану Бонго. Правляча родина сконцентрувала у своїх руках величезні обсяги національного багатства та уподібнилася за розкішністю образу життя туніській четі Зіналь-Абедінубен Алі та ЛейлиТрабелсі, чий режим став першою жертвою «арабської весни».

Присутні певні паралелі між Габоном та Україною часів правління президента Віктора Януковича. Останній, перебуваючи на посаді керівника держави, сформував паразитичну систему, що обкладала неформальними податками  майже усі значні бізнесові групи у країні, прагнучи підпорядкувати українську економіку так званій «сім’ї». У підсумку несправедлива економічна система породила політичне напруження, трансформоване в численний антиурядовий рух, що зміг повалити режим Януковича.

Мапа Габону

Мапа Габону

Одна з найзаможніших африканських правлячих династій впала в стан глибоких чвар через спадок, який залишив покійний диктатор Габону Омар Бонго. Інформаційний простір рясніє гротескними деталями того, як перша родина країни веде публічну війну за контроль над спадщиною. У ЗМІ ширяться відомості про те, наскільки нестабільною є ситуація у владній верхівці уособленій клептократичним кланом Бонго, що здійснював фантастичний за масштабами грабунок колишньої французької колонії. На цьому тлі надбанням громадськості стають особливості системи так званої Françafrique, що являє собою тіньову неформальну мережу політичних та комерційних зв’язків патронажу, хабарництва та корупції привілейованих французьких багатонаціональних корпорацій та політиків.

Президент Габону Алі Бонго та президент Франції Франсуа Олланд / Reutersб, Wojazer

Президент Габону Алі Бонго та президент Франції Франсуа Олланд
/ Reuters, Wojazer

Одкровення, що містять звинуваченням на адресу корумпованого режиму, однаково негативно вказують, як на ганебність поведінки колишньої колоніальної метрополії Франції, так і на ту безсоромність з якою жила правляча родина, що використовувала державне казначейство, як свій власний банківський рахунок. При цьому Омар Бонго до своєї смерті, у 2009 році, 41 рік керував центральноафриканською нацією, що є четвертим за обсягом виробником нафти на континенті.

Бонго був батьком 53 дітей, проте призначив двох головних спадкоємців: Паскалін Бонго (1956 р.н.), його «улюблену доньку» й колишнього провідного помічника, сумно відому частими авіа-перельотами на приватному літаку, та Алі Бонго (1959 р.н.), сина та діючого президента Габону, який надзвичайно закоханий у розкішні автомобілі.

Сварка між спадкоємцями Бонго відбувається на тлі разючих диспропорцій у розподілі багатств в країні, де 1,6 млн. осіб, тобто третина населення, живуть за межею бідності. Змагання за контроль над щонайменше сотнями мільйонів доларів, розпорошених по секретних банківських рахунках в Монако та інших місцях світу перетворила родину на ворогуючі фракції.  На кону також права володінням десятками розкішних вілл та особняків у Парижі, Лондоні та усьому світі, літаками, човнами, витворами мистецтва та величезними часками власності у ключових галузях економіки Габону.

Сім'я Бонго (зліва направо): Алі, Омар Деніс Джуніор, Ясіна та Паскалін, 2009 / AFP, Sanogo

Сім’я Бонго (зліва направо): Алі, Омар Деніс Джуніор, Ясіна та Паскалін, 2009 / AFP, Sanogo

Розкол між президентом Алі Бонго та його сестрою Паскалін все більше поглиблюється. Бійка між ними розігрується у французьких судах та паризькій пресі. Нещодавно французький портал розслідувань Mediapart надрукував останню серію матеріалів, які вже встигли охрестити як ‘Bongoleaks’. Таємні документи з президентського офісу дають змогу розплутати клубок суперечностостей за спадщину «Тата Бонго» між фракціями «урядовців» та «сімейними».

Діючий голова держави у своїх листах вдаряє по інтересах сестри, обвинувачуючи її у«свавільному творенні перешкод», «нехтуванні інтересів», «навмисній дестабілізації», необачності, помилках та інших вадах, коли вона виконувала роль представника інтересів усієї родини в процесі успадкування багатств батька.

У попередніх доповідях порталу Mediapart містилися матеріали із першими детальними свідченнями щодо внутрішніх операцій втаємниченої родинної холдингової компанії DeltaSynergie: інструмент, який засвідчує «масштаб неперевершеного мародерства на теренах усієї Françafrique».

Журналіст Фабріс Арфі у своєму розслідуванні вказує, що купка членів однієї родини присвоїла собі цілі галузі економіки держави. Жоден сектор економіки Габону не був захищеним від «скриньки Пандори», уособленій DeltaSynergie: страхування, банки, сільське господарство, без пекові фірми, транспорт, медикаменти, сировинні ресурси, будівництво, авіація, текстиль, ЗМІ, торгівля газом та бензином, деревина. В документах згадуються щонайменше чотири французькі багатонаціональні компанії, що були присутні у Габоні: Bolloré, Bouygues, Erametand, BNP Paribas. Усі вони мали зв’язки з DeltaSynergie. В інших документах мова йде, що французький гігант Total відігравав ключову роль у Габоні.

Розкішний спосіб життя родини Бонго підкреслює поведінка Паскалін, яка за два роки витратила на авіа-перельоти $86 млн. та «забула» сплатити цей рахунок. А її брат-президент, що схолоднів до неї, також відмовляється оплачувати зазначені борги.

іі

Паскалін Бонго (друга з правого боку) та її кумир Боб Марлі

Паскалін Бонго, за якою закріпилося прізвисько «Африканська принцеса», з 1970 року шаленіла від Боба Марлі, з якого створила собі кумира. Легенда реггі відвідав Габон на запрошення Паскалін у 1980 році, саме через це вона стала почесним гостем на фестивалі Реггі Абіджані, Котд’Івуар.

У 2008-2010 рр. Паскалін разом з сім’єю та друзями, такими як співак Джермейн Джексон, кружляла по усьому світу на власному літаку GulfStream та двох чартерних суднах Airbus A319 та Boeing 757. Саме за несплачені рейси 2008-2010 рр. швейцарська компанія Travcomвирішила подати до суду на президента Бонго та отримала від французького суду право на компенсацію у вигляді конфіскації габонського літаку Boeing 777, що перебував на злітній смузі аеропорту Орлі. Так приватна суперечка між братом та сестрою за рахунки переросла у питання політичної та дипломатичної важливості.

Радник уряду президента Алі Бонго, направлений до Парижу, у якому перша родина Габону володіє 39 першокласними апартаментами та будівлями, назвав факт захоплення габонського літаку «кричущим порушенням міжнародного права» та «зневагою, що Франція продемонструвала на адресу Габону». При цьому особа, наближена до президента, з обуренням порадила направити боргові рахунки безпосередньо на ім’я Паскалін Бонго.

У підсумку у червні 2015 р. арештований літак був відпущений до Габону, але рахунки до сих пір лишаються несплаченими. Через публічний тиск з боку брата та його адвокатів Паскалін Бонго дала рідкісне інтерв’ю, яке відбулося у її маєтку у 16-му окрузі Парижу, в якому вона заявила, що була улюбленою донькою покійного Омара Бонго, але їй не вдалося отримати всі активи, що заповів її батько. Вона висловила глибокий жаль з приводу «напруженої сімейної атмосфери та нетерпіння деяких спадкоємців, що хочуть отримати свої частки спадщинита витребувати, те що належить їм». Щодо відносин з братом Паскалін заявила, що «Алі – мій брат, але як і у всіх родинах інколи виникають певні розбіжності у поглядах». Джерело, наближене до президентської родини вказує, що «Алі має владу, а Паскалі – гроші. Вона не хоче ними ділитися ні з ким, ані з Алі, ані з іншими спадкоємцями». При цьому репутація Алі Бонго не є бездоганною, бо він має цілий «флот» з сотень розкішних автомобілів, таких як Mercedes, Maybach, RollsRoyce, що зараз перебувають на утриманні держави.

і

Будівля у Парижі, що належала померлому президенту Габону Омару Бонго та його дружині Едіт Люсі Бонго / Reuters, Platiau

Вже декілька років французькі судді розслідують випадки незаконного набуття африканськими диктаторами своїх зисків. Награбовані державні активи вони полюбляють переховувати  у вигляді інвестування в люксові авто, маєтки на авеню Фош у Парижі, висококласні годинники, витвори мистецтва. Президенти Габону, Екваторіально Гвінеї та Конго-Браззавіль перебувають під їхньої пильною увагою.

Це все ще є випробуванням для французької судової системи, яка заплющує очі, коли справа стосується політичних та бізнес-еліт, що протягом довгих років після деколонізації збагачувалися від зв’язків з диктаторами та олігархами з колишніх французьких колоній.

Колишні президенти Франції Жак Ширак та Ніколя Саркозі, не дивлячись на їхні офіційні заперечення, отримували мільйони брудних доларів на проведення власних передвиборчих компаній  від таких одіозних політичних фігур, як Омар та Алі Бонго. Так само французькі багатонаціональні корпорації надто широко представлені у колишніх колоніях.

У Габоні розташована одна з 4 французьких військових баз у Африці, сама країна лишається епіцентром усієї Françafrique та сферою впливу, де французькі компанії parexcellence володіють до 30% окремих ринкових секторів.

«Габон був годівничкою для найбільших французьких компаній, що за часів Омара Бонго стояли за численними безпрецедентними злочинами, протизаконними оборудками, серйозними зловживаннями державними коштами та ресурсами, що було породжено їхнім домінуючим положенням», – зазначає  голова президентської адміністрації МаксанАкромбессі. «Було б добре, якщо б французьке правосуддя також зацікавилося цим!», – додав він.

Оригінальна стаття Емми-Кейт Саймонс “A Fight inside Gabon’s Kleptocratic Dynasty Exposesthe Complicity of French Business” опублікована 1 травня 2015 року в онлай виданні Quartz.

Переклад Олександра Мішина

Поділитися в соцмережах:


Related Post