Статті
Прогноз на 2019 рік для ключових держав Субсахарської Африки

Представляємо лаконічний прогноз тенденцій суспільно-політичного життя в ключових державах Субсахарської Африки в 2019 році, підготований експертом ЦДА Юрієм Олійником

Зімбабве

В Зімбабве продовжується політична криза. Після подій листопада 2017 року, що призвели до фактичного відсторонення багаторічного диктатора Роберта Мугабе та його родини, Зімбабве призвичаюється до нового порядку. Уряд Емерсона Мнангагви ще досить слабкий, залежнйи від різних груп еліти. З іншого боку наростає вплив Китаю що витісняє переважні позиції Росії. Однак економіка починає стабілізуватися, інфляція 2018 року обмежилась 8 %. Більше того, влада робить натяки про можливість компенсацій фермерам європейського походження, в яких відібрали землю в 200-х, що викликало санкції країн Заходу.

 

 

Кенія

В Кенії продовжується протистояння президента Ухури Кеніати з опозицією, насамперед колишнім Райлом Одінгою,. Однак в міжвиборчий період обійшлось без майданів зразка попереднього року.  Рівень динаміки ВВП демонструє майже 6 % росту, тому варто чекати стабілізації.

Україна продовжує налагаоджувати еконоімчні відносини в русліугод, укладених в 2017 році. Активізується гуманітарна присутність – наприклад у вересні в Найробі пройшов фестиваль українського кіно. Водночас кенійські ринки намагаються освоїти росіяни. У грудні почались переговори про співпрацію з “Уралхімом” та“Уралкалієм”.

 

Ангола

Жуан Лоренсу

Прихід нового президента Жуана Лоренсу супроводжується зростанням економіки, але в наступному році їй загрожує падіння цін ан нафту. Луанда залишається ключовим союзником РФ в регіоні.

 

Бурунді

У травні пройшов референдум про зміни до Конституції, щоперелбачає збільшення президентського терміну з 5-ти до 7 років, а також  скасовується положення про необхідну більшість у 2/3 парламенту для ухвалення рішень. Фактично відбувається руйнація балансу вплвиу  двох етнічних груп – хуту і тутсі (85 і 15 % відповідно), що  був забезпечений Арушійською мирною угодою 2005 року. Можна очікувати як продовження виступів проти президента Нкурунзізи, так і розпалення нового конфлікту (хоча етнічний фактор вже не відіграє основної ролі у політичному виборі).

 

Південноафриканська Республіка

Пройшли президентські вибори, на яких був обраний Сіріл Рамафоза. Однак конфлікти всередині правлячої партії Африканського Національного Конгресу тривають і далі, після корупційного скандалу й відставки Джейкоба Зуми. На фоні економічної стагнації зростає вплив популістів, що призвело до схвалення закону про перерозподіл землі, яка часто сконцентрована в руках білих фермерів. У ПАР хочуть відбирати ріллю у них без будь-якої компенсації. Це загрожує поверненням повторенням зімбабвійського сценарію.

Африканський національний конгрес вже 24 роки беззмінно править країною, після ліквідації апартеїду, спираючись на чорну більшість. Але ефективного господарювання не видно, як і вирішення міжобщинних протиріч. Не лише білі африканери перебувають в опозиції – свої погляди мають і інші народи, зокрема зулу (Інката). Навіть сам АНК, монополізувавши владу, перетворився на конгломерат фракцій від представників різних корінних народів – коса, зулу, тсвана. Міжетнічні конфлікти в суспільстві та політиці загострились після 2008 року, коли ПАР ввійшла у період затяжної економічної стагнації. У майбутньому році слід очікувтаи певного падіння впливу АНК на наступних виборах до парламенту, наростання впливу етнічних і популістських партій, можливі навіть силові зіткнення. Великий ризик громадянської війни у найближче десятиліття , якщо місцеві політики (насамперед з рядів АНК) не замисляться.

 

Уганда

Багаторічний президент Йовері Мусевіні продовжує лінію особливих відносин з Росією. Восени розпочаті переговори про поставку засобів ПРО

ДР Конго

Українці в ДР Конго

Територія Демократичної республіки Конго, продовжує бути не зовсім контрольованою місцевою владою без допомоги армії ООН (до якої входить невеликий український підрозділ), особливо на сході країни. В кінці грудня були проведені президентські вибори без участі чинного президента Жозефа Кабіли, які стали результатом компромісу 2017 року  між владою та опозицією. Вибори супроводжувались міжнародними спостерігачами, але оприлюднення результатів перенесено через загрозу заворушень, в країні обмежено доступ до інтернету. Сподіваємось, що мирний транзит влади таки відбудеться. Водночас відсутність стабільності та гуманітарної інфраструктури сприяє епідемія – з вересня  від віруса Еболи загинуло кілька сотень людей.

 

Нігерія

Хоча ісламістів з Бкоко Харам вдалось маргіналізувати на північно-східному прикордонні, теракти продовжуються. З іншого боку наростає відчуженість між мусульманською північчю та християнським півднем. Це викликано як уповільненням росту економіки, так і демографічним  перевантаженням – цьогоріч країна перейшла межу 200 мільйонного населення (якщо звісно результати переписів трохи не завищені). В парламенті сформувалась опозиційна коаліції до президента Бухарі, наростають автономістські настрої в нафтоносних районах південного сходу – колишньої Біафри.

Тим часом нігерійці посилюють співробітництво з Україною. Зокрема у червні делегація нігерійських бізнесменів взяла участь у Національному експортному форумі в Києві.

Юрій Олійник

Related Post

Leave a comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *