ПЕРШИЙ СУПЕРГЕРОЙСЬКИЙ  ФІЛЬМ ПРО АФРИКУ – РЕЦЕНЗІЯVakanda-nazavzhdy-e1518814099557

 

Для мене особисто як прихильника Африки і наукової фанастики було надзвичайно складно дочекатись цього фільму Так сильно хотілось його побачити.

Такий сильний головний герой, малослівний «король монологів на середній дистанції»… Володар суперкостюму, захисник Ваканди та хранитель таємниці …

Мала і горда Ваканда, яка може надавати кому-завгодно…

Це —перший супергеройський фільм про Африку.

 

Перед кінофільмом

(комікси, мультфільми, трейлери)

 

Трейлери і відгуки дати зрозуміти, що мої очікування підтвердились. https://www.youtube.com/watch?v=hsb2kNaWosk. Колорит неймовірного поєднання сучасності з традиціями йде буквально зівсюди. Ба навіть король Ваканди на офіційних виступах в ООН поверх ділового костюму одягає колоритні африканські хустки.

Сама ж Ваканда і типова, і нетипова африканська країна.

З одного боку сонце, пил, спека, плетені кошики, різнобарвні костюми, давні традиції, співпереживання іншим чорношкірим братам і сестрам, ненависть до історії колоніалізму. А з іншого боку, перед усім світом вона виконує роль бідної селянської країни.

Сама ж Ваканда розміщена десь на території сучасної Уганди. У кіновсесвіті «Марвел» вона вперше показана у сцені після титрів к/ф «Залізна людина-2» (2010), а вперше про неї сказано у к/ф «Месники: Ера Альтрона» (2015).

Натомість у ній панують 3 мови—йоруба, хауса та вакандійська. Цікаво, що йоруба розповсюджена у Беніні, Того та південно-східній Нігерії, а хауса — у північно-західній Нігерії.

Та і показана у трейлері королівська варта з жінок-воїнів явно нагадує амазонок Дагомеї (королівства у центральних та північних районах сучасних Беніна та Того; існувало з 17 ст. до 1894 року). А вакандійська мова у залі короля доволі сильно нагадує нбідісі, криптографічну писемність Нігерії до її колонізації Великобританією. Ваканда явно більше тяжіє по мові і звичаях до Нігерії, а до Уганди — лише назвою та місцезнаходженням. Зокрема в Уганді савани немає, а у Нігерії — є.

Ваканда володіє єдиними у світі покладами найміцнішого та найрідкішого металу планети — вібранію. Грам цього металу у Всесвіті Марвел вартує приблизно 10 тис. доларів США.Найдорожчим коштовним металом у нашому світі є радій, дорожчий у півтора рази за золото. Разом з тим, вібраній дорожчий за радій майже у 200 разів. Його поклади у Ваканді становлять приблизно 10 тис. т,, тобто 100 трлн. доларів США (вп’ятеро більше за ВВП Китаю і США).

Окрім того, вібраній дозволяє створювати куленепробивні костюми та надзвичайно могутню зброю (поглинає усі види енергії та багато енергії сам же проводить; одним словом, надзвичайно корисна та важлива річ). Сам вібраній прибув у Ваканду на метеориті тисячоліття назад. Випромінювання вібрацію пронизало усю Ваканду. Під його впливом виникла серце плідна трава, квітки якого дають суперсилу та витривалість.

Впродовж свого існування Ваканда дрібними дещицями видавала вібраній світу, а своїх найрозумніших дітей навчала у найкращих університетах планети, повністю будучи у курсі подій у світі.

Ваканда завжди була такою собі державою-хитрункою, видавала себе за злидаря, а насправді була богатирем. Її слабкість дозволяла уникати кровопролить та лих колоніалізму та «холодної війни».https://www.youtube.com/watch?v=VQf99hZFVOw

Ваканда є мрією для Африки, якій так і не вдалось збутись у реальності. Мрією про розвиток власними силами без згубного впливу європейців, без рабства, без колоніалізму, без викачування ресурсів, а розвитку у технологіях за власним бажанням та згідно традицій.

В історії жодна держава Африки, яка володіла багатими природними ресурсами, до початку 20 століття не мала власної держави з пануванням місцевого населення, з шануванням та дотриманням своїх споконвічних звичаїв, суверенним контролем над цими багатими ресурсами (рибою, лісами, нафтою, алмазами чи слоновою кісткою) та з не авторитарним керівництвом.

На жаль, промовисто стан в Африці та світі перед Першою світовою війною сказано у трейлері до цього фільму: «Цей світ змінюється. Скоро залишаться лишень завойовані та завойовники»

 

 

Після перегляду фільму

 

Перші враження є надзвичайними та неймовірними.

Музика. Картинка, африканські традиції з перших хвилин переконують тебе до кінця фільму співпереживати за короля Т’Чалу як мудрого короля прекрасної країни, а за Ваканду — неначе за свою другу Батьківщину.

 

Хто не бачив кіно, але хоче поглянути, раджу перщ ніж це читати піти його подивитись.

Хто ж бачив або не збирається дивитись—то я продовжу.

Події розвиваються наступного тижня після смерті короля Ваканди, Т’Чали, під час теракту у Відні на засіданні ООН (сюжет к/ф «Перший месник: Протистояння» (2016)).

Т’Чала повертається у Ваканду, щоб пройти посвяту у королі. Для цього необхідно перемогти у двобої, без суперсил, з будь-ким, хто хоче кинути виклик. Це теж досить сильна алюзія на африканські звичаї — король повинен бути сильним і за манерами правління, і по фізичних параметрах.

Кожне з 4 племен (Ріки. Межі, Гірників та Торговців) та представник королівської династії після смерті попередньої Чорної Пантери може кинути виклик королевичу, старшому сину загиблого короля.

Несподівано Т’Чалі кидає виклик лідер племені Білої Горили М’Баку.

Колись, після того як перший шаман став першою Чорною Пантерою, 4 з 5 племен присягнули йому й утворили Ваканду, а плем’я Білої Горили — ні.

Богиня-пантера Баст сказала першій Чорній Пантері про секрет сили і з тих пір Чорна Пантера є символом та покровителем Ваканди. А кожен новий король після посвяти спілкується у зворушливій манері з усіма попередніми королями, які сидять у вигляді чорних пантер на баобабі посеред савани і на тлі полярного сяйва африканської ночі.

Хоч бій за традиціями є смертельним, Т’Чака після перемоги не вбиває М’Баку. Останній потім надзвичайно доречно та зворушливо поверне свій «борг життя». Після коронації Т’Чала проводить невдалу спробу спіймати Уолісса Клауе, найбільшого лиходія для Ваканди впродовж 25 років. Через це у Т’Чалі розчаровується вождь Племені Межі і головнокомандувач армії.

Несподівано мертвого Клауе доставляє Н’Джака (Ерік Стівенс), двоюрідний брат Т’Чали та племінник померлого короля. Він кидає виклик Т’Чалі.

25 років тому брат попереднього короля, батько Еріка, був відряджений у США як шпигун. Однак знаючи про міць Ваканди та убачивши утиски чорношкірого населення США, він вирішив за допомогою вібранію допомоги своїм братам по кольору шкіри. Саме він допоміг Клауе викрасти багато вібранію.

За це Т’Чала хотів забрати його для суду у Ваканду. Тоді батько Еріка намагався убити інформатора Т’Чаки на очах самого Т’Чали. З болем у серці. Т’Чала убив свого рідного брата, попросивши шпигуна Зурі нікому про це не казати. Сам же Зурі став хранителем традицій у Ваканді та потім шляхетно, але марно, пожертвував собою заради ТЧалли.

У брата Т’Чаки, Н’Джобу, і американки народився сини Ерік Стівенс (Н’Джака). Знаючи про Ваканду від батька та бачивши хто убив його тата, Ерік пішов кривою стежиною болю.

Як і батько він хотів силами Ваканди припинити пригнічення чорношкірих по всьому світу, і лишень чекав нагоди., що захопити владу у Ваканді. Роками він забрав сотні життів як морський піхотинець США в Африці, Іраці та Афганістані, щоб здобути необхідні вміння для омріяного дня. За свої звірства та жорстокість він здобув прізвисько «Рука смерті».

Після повернення у Ваканду (убивши свого колишнього поплічника Уолліса Клауе) він переміг Т’Чалу у ритуальному двобої і навіть попри жертву Зурі не змилувався над Т’Чалою та скинув його у водоспад. Нижче по течії ріки ледь живого його знайшли та врятували люди М’Баку. Так він віддав свій борг.

Так часом, гадаючи, що Т’Чала мертвий, Ерік вирішив розпочати агресію проти світу заради припинення утисків 2 млрд. братів по кольору шкіри по всьому світу і створення «Вакандійської Імперії». Він наказав шпигунам Ваканди провести за допомогою вібрацію диверсії по всьому світу (однак погодились лишень шпигуни у США, Великобританії та Китаї).

Жорстокість та зневага до традицій Ваканди привела Еріка до знищення усієї серцеплідної трави, священного джерела сили Чорної Пантери, щоб більше ніхто ним не володів. Зі скрипом у серці новому королю присягнула королівська варта, а армія на чолі з вождем Племені Межі присягнула охоче, бо поділяла його думки.

Зібравшись з силами, Т’Чала повернувся до своїх невдовзі після відправлення шпигунам вібрацію для диверсій на повітряних суднах (ці судна успішно перехопили прихильники Т’Чали).

Побачивши Т’Чалу, королівська варта наполягала на продовженні ритуальною двобою, але Ерік наказав армії убити його.

Під впливом цього варта повстала проти Еріка, та вступила у бій з армією на боці Т’Чали. Хитке становище у бою на користь Т’Чали виправив М’Баку зі своїми вояками.

Після фінальної битви Т’Чала перемагає Еріка та пропонуж йому зцілити його рани. Але Ерік жити не хоче без своєї мрії та просить поховати його в океан/, куди колись від безвиході стрибали африканські раби дорогою в Америку.

Після провалу заколоту Еріка Ваканда вирішила відкритись світу з усіма своїми технологіями та ресурсами, заснувавши на місці братовбивства у США (Окленд, Каліфорнія) просвітницький центр Ваканди у гуманітарному, інформаційному та науковому сенсах.

Післямова

 

Сучасна держава може шанувати свої традиції і використовувати здобутки науково-технічного прогресу.

Так, колись Ваканда ховалась від маскувальним щитом посеред гір від решти світу. Її оминула гірка доля Африки — вона без работоргівлі, нищівних воєн, колоніалізму та «холодної війни». Разом з тим, увесь той час «брати і сестри вакандійців» страждали.

Але на момент подій фільму остання колонія чорношкірого населення здобула незалежність 40 років тому (Зімибабве; 1980), 25 років як спочив апартеїд у ПАР (1994) та 4 десятиліття–сегрегація у США (1970-і).

Біль Еріка був болем минулого, шкідливими для сьогодення.

Світ уже не поділений метрополіями для визискування ресурсів як за колоніалізму.

Африка уже не є ареною протистояння США та СРСР, капіталізму та соціалізму, на тлі слабких постколоніальних демократій у державах, чиї кордони розділили племена та з’єднали народи всупереч їхньої волі.

Світ уже багатополярний та глобалізований. Науково-технічний прогрес, мир, демократія та права людини оповили усю планету.

Утиски чорношкірих уже не є складовою політики цілих держав, а лишень ганебними рідкісними вчинками окремих людей і ці вчинки зразу засуджуються усіма та одностайно, від соцмереж і до ООН. А тому радикальний план диктатора Еріка марний і руйнівний. Значно краще як запропонував Т’Чала, ділитись досягненнями та допомагати, а не мститись та гнобити.

Хочу підсумувати цитатою короля Т’Чали з виступу в ООН; «У часи смути дурні будують паркани, а мудреці наводять мости».

Zender, львівський африканіст

Поділитися в соцмережах:


Related Post