Головні клієнти в регіоні – держави Північної Африки (від Єгипту до Марокко), району Сахелю (держави на південному краї Сахари), Нігерія. У листопаді 2016 р. гігант на ринку молочної продукції “Терра Фуд” повідомив про завершення отримання сертифікації в Нігерії.

За словами директора департаменту міжнародних продаж Дмитра Шульмейстера, компанія орієнтується на два головні напрямки на наступні роки. Пеший ринок – СНД, де зберігаються позиції, а інший – Африка, Азія та Близький Схід. Нігерія в пріоритеті на африканському сегменті ринку.

В «Терра Фуд» переконані, що не можна називати експортним напрямком разовий контракт. Слід займатись розвитком бренду, популяризацію в обраних країнах, продовжувати капіталізацію. За словами Шульмейстера, в компанії напрацьований потужний досвід освоєння закордонних ринків.

Компанія ще минулого року почала поширення молочної продукцїі в Мозамбіку.

В Африці дуже місткий ринок незадіяного попиту. Мільярдне населення, що отримує все більші зарплати, хоче і більше споживати за європейськими стандартами. Звісно, йдеться не про всі країни (переважно про південно-східну Африку і поодинокі винятки на заході – на зразок Нігерії), а про обмежений сегмент еліти та середнього класу, який постійно збільшується. А Україна тим часом залишається у п’ятірці світових експортів зерна, і може претендувати на нові ринки зростання.

Чи стане агроекспорт ключем до посилення української економіки та зовнішньополітичних позицій? Багато залежить від внутрішньої ситуації.

Чи будуть інтенсивніше використовуватись вітчизняні землі, впроваджуватись новітні технології? Потребує посилення переробна галузь – щоб більше продукції продавалось у вигляді готових продуктів, а не первинної сировини (тоді й ціни будуть вищими).

І звісно, важливе розуміння геополітичної ситуації.

Чимало українських підприємців й далі орієнтуються переважно на ринки пострадянських держав. Вони очікують, що скоро прийде нормалізація відносин з Росією, розцінюють війну як тимчасовий ексцес. Це заважає прикладати зусилля до завоювання нових ринків.

З іншого боку, залишаються ілюзії на допомогу ЄС, що ось-ось розкриє власні ринки для нас в умовах асоціації. Однак в пріоритеті розвинутих країн – підтримка власного фермерства, оскільки продовольча безпека – ключова для урбанізованих держав.

Агросектор важливий і у зворотньому товарообігу. Хоча більшу частину нігерійського експорту складають нафтопродукти, Україна закуповує переважно какао та інші харчові продукти. Це викликано передусім монополізацією нігерійського ринку транснаціональними корпораціями європейського та американського походження, такими як ExxonMobil, Chevron, ConocoPhillips, Eni, Total (контролють біля половини нігерійських нафтогазових концесій).

Слід розуміти, що вузька орієнтація на один сегмент експорту робить економіку більш вразливою від конкуренції з іншими виробниками, економічними та політичними конкурентами. Ситуацію, що склалась, слід використовувати для подальшого посилення України.

Агроекспорт треба розвивати, однак за рахунок доходів від нього ставити на ноги високотехнологічне виробництво, промисловість. Присутність на африканських ринках допоможе налагодити тривалі зв’язки, щоб потім легше було приходити експорту інших галузей, що виграватиме за рахунок дешевизни, порівняно з західними виробниками.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post