23 жовтня 2017 року відбулася непересічна подія в україно-африканських відносинах. У столиці Мозамбіку – місті Мапуту розпочало свою роботу українське Почесне консульство. Подія є надзвичайно важливою для відновлення та розширення присутності Києва на Півдні Африканського континенту. Перш за все, це сигнал для українського бізнесу, що Мозамбік є перспективним партнером для реалізації спільних проектів. Церемонія відкриття Почесного консульства була доволі представницькою. Зокрема у події взяли участь Тимчасовий повірений України в Південній Африці Любов Абравітова, консул України в ПАР Олександр Юркін,  високопосадовці з міністерств закордонних справ двох держав, представники ділових кіл та української діаспори в Мозамбіку. Особливо приємно відзначити, що почесним консулом України в Мапуту став Абіліу Соейру – особистий друг видатного африканського державного діяча, борця з апартеїдом, Нобелівського лауреату та президента ПАР Нельсона Мандели.

Аби розширити уявлення українців про Мозамбік, глибинні деталі розвитку країни та перспективи співробітництва з Україною було проведено інтерв’ю з одним найбільш яскравих представників української діаспори в країні – паном Дмитром Яцюком. Він є надзвичайно непересічною людиною, патріотом, сильним журналістом та активним діячем української громади в Мозамбіку. Розмова з паном Дмитром виявилася дуже змістовною та ґрунтовною. Пропонуємо вашій увазі цей корисний в практичному сенсі матеріал, який можна назвати закликом до дії для усіх зацікавлених Африкою сторін в Україні.

Тимчасовий повірений України у ПАР Любов Абравітова (праворуч) на церемонії відкриття Почесного консульства України в Мапуто, 20.10.2017 / світлина з https://twitter.com/lubovabravitova/

Тимчасовий повірений України у ПАР, пані Любов Абравітова (праворуч) на урочистій церемонії відкриття Почесного консульства України в Мапуту, 20.10.2017 / світлина з https://twitter.com/lubovabravitova/

– Пане Дмитре, як би ви охарактеризували поточний стан відносин України та Мозамбіку?

– На даний момент товарообіг між країнами невеликий, з тенденцією до зменшення, за рахунок погіршення купівельної спроможності Мозамбіку, інфляції та падіння курсу національної валюти. За даними українського МЗС, за 11 місяців 2016 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 12,1 млн. доларів США. При цьому український експорт до Мозамбіку склав 2,6 млн. доларів США, а імпорт склав 9,5 млн. доларів США. У 2015 році товарообіг між Україною та Мозамбіком становив 30,7 млн. доларів США, у тому числі експорт – 12,8 млн. доларів США, імпорт – 17,9 млн. доларів США. У 2014 році загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Мозамбіком дорівнював 34,6 млн. дол. США, у тому числі експорт склав 20,5 млн. доларів США, а імпорт – 14,1 млн. доларів США. При цьому спільних ділових проектів двостороннього державного чи приватного рівня на сьогодні не існує. Хоча я знаю про поставки українських зернових культур до Мозамбіку чи контракти між Мозамбіком та українськими приватними компаніями у галузі морської безпеки.

Почесний консул України у Мапуту пан Абіліу Л. Соейру (по центру), 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

Почесний консул України у Мапуту пан Абіліу Л. Соейру (у центрі), 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

– А у чому зараз полягає комплекс українських інтересів щодо Мозамбіку?

– Мозамбік сподівається, що у 2020 році нарешті почне індустріально видобувати природний газ у форматі LNG. Якщо його запаси дійсно настільки великі, як їх оцінюють деякі спеціалісти, Україна могла би стати одним із споживачів мозамбікського газу. Окрім того, Мозамбік міг би постачати в Україну вугілля. Україна також могла би бути зацікавленою у збільшенні своєї економічної присутності у Мозамбіку, адже у багатьох галузях, мозамбікський ринок має багато незаповнених ніш, від можливого постачання у країну українських потягів чи автобусів «Богдан» до продуктів харчування, від продукції «УкрОборонПрому» до світлофорів.

Мозамбік може забезпечити Україну природним газом та вугіллям, а Україна спроможна посісти гідні позиції в сегментах машинобудування, FMCG-товарів та оборонного сектору Мозамбіку.

– Чим Україна може бути цікавою для Мозамбіку? Якими є перспективні сфери співробітництва? Які перешкоди?

– По мірі зростання свого економічного потенціалу, Україна може перетворитися на покупця мозамбікських природних ресурсів, у першу чергу корисних копалин: газу, вугілля, можливо навіть нафти (у 2017 році Мозамбік продовжив пошук нафти у зоні свого континентального шельфу). Україна також могла би навчати мозамбікських студентів та абітурієнтів (адже перші мозамбікські студенти почали навчатися в Україні із середини 1960-их рр.) Перешкоди здебільше географічні та економічні: значна відстань між країнами та економічні труднощі, які починаючи із 2016 роки переживає Мозамбік.

Мозамбік також шукає партнерів, які готові вкладати у майбутні газові та нафтові проекти не лише власне «ноу-хау», але також власний капітал. До останнього часу – відсутність капіталу була головною проблемою для України, тому що наявність будь якого революційного «ноу-хау», без капіталу означає практичну неможливість вигравати тендери. Також це потенційно означатиме, що Мозамбік обиратиме інших стратегічних партнерів.

Почесний консул України в Мапуту пан Абіліу Л. Соейру та один з лідерів української громади Мозамбіку Дмитро Яцюк / світлина Роман Данилич

Почесний консул України в Мапуту пан Абіліу Л. Соейру та один з лідерів української громади Мозамбіку, пан Дмитро Яцюк / світлина Роман Данилич

– Чи наявний вплив зовнішніх чинників, зокрема російської присутності в Мозамбіку, на двосторонні відносини між Києвом та Мапуту?

– Мозамбік довгий час був часткою т.зв. «радянського сектора Африки», однак я би не сказав, що сьогодні РФ має значний вплив у країні, скоріше навпаки, цей вплив менший, а ніж, скажімо, у Швеції чи Японії. У  той же самий час, спостерігається певна активізація російської культурної присутності у Мозамбіку, наприклад, у цьому році у Мапуту проходить місячник, присвячений 100 річчю т.зв. «жовтневої революції», подія, яку відвідав новий посол РФ у країні, та яка безумовно отримала широку «увагу» російського МЗС.

Головну роль у розбудові відносин між Україною та Африкою мають відігравати економічні чинники.

У сьогоднішньому світі, а особливо в Африці, головну роль у відношеннях між країнами відіграють переважно економічні чинники, гроші, інвестиції, кредити… У більшості країн Африки, які входили, як в, умовно кажучи «радянський» та у «західний» сектори впливу, роль «великого Брата» поступово, але безупинно перебирає Китай. Ця країна, використовує напрочуд дієву схему впливу: інвестиції, дешеві кредити та створення мережі інфраструктури в обмін на преференції в отриманні сировини. Без жодних вимог у царині політики, як внутрішньої (демократія, права людини) так і зовнішньої, жодна інша країна світу не пропонує Африці подібні умови співпраці…

Урочиста церемонія відкриття українського Почесного консульства у Мапуту, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

Урочиста церемонія відкриття українського Почесного консульства у Мапуту, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

– Розкажіть, будь ласка,  трохи деталей про нового почесного консула України в Мозамбіку Абіліу Соейру: хто ця людина, що її пов’язує з Україною, які він ставить перед собою завдання?

– Абіліу Соейру колишній співробітник мозамбікської державної авіакомпанії ЛАМ, у якій почав працювати ще до незалежності країни, коли ця компанія носила назву ДЕТА. Після свого виходу на пенсію (маючи 20 років робочого стажу), він розпочав власний родинний бізнес, спочатку у вигляді продажу парфумів, потім заснував мережу магазинів безмитної торгівлі дʼюті-фрі, відкрив приватний ВІП-салон в аеропорту міста Мапуту, створив компанію рент-а-кар весільних лімузинів, тощо.

Українські інтереси в Мозамбіку буде представляти особистий друг славетного сина Африки Нельсона Мандели.

Дуже довгий час Абіліу дружив із Нельсоном Манделою, був частим гостем у його хаті у Мапуту та у ПАР, про цю дружбу він написав документальну книгу «Дякую, Мадібо», яку видав у Мозамбіку одразу десятьма мовами (вибрати мову та читати перший розділ). Як автор, він був дуже щасливий від того, що встиг презентувати цю книгу Манделі та його близькій родині.

Колишній президент ПАР, нобелівський лауреат Нельсон Мандела та почесний консул України в Мапуту Абіліу Соейру / особистий архів Абіліу Соейру

Колишній президент ПАР, нобелівський лауреат Нельсон Мандела та почесний консул України в Мапуту Абіліу Соейру / особистий архів Абіліу Соейру

Абіліу поліглот та «громадянин світу», він володіє близько дюжиною мов, на початку 1990-их, став одним з перших мозамбікських громадян – членів міжнародного руху Ротарі. Він завжди приязно ставився до української громади Мозамбіку, був присутнім на багатьох зустрічах, які організовувала громада, приймав у себе у салоні ВІП українських дипломатів та туристів, тощо. Коли близько двох років тому, Україна, через своїх дипломатів у ПАР виявила реальне бажання відкрити почесне консульство у Мапуту (процес, який насправді мав початок ще у далекому 2006 році), громада запропонувала у якості єдиного кандидата пана Абіліу. Позиція українських дипломатів та громади була повністю узгоджена.

– Які проекти між Україною та Мозамбіком є найбільш пріоритетними саме у даний час? Чому?

– Мова йде про інфраструктурні та транспортні проекти, проекти пов’язані із будівельництвом та корисними копалинами, обороною. Мозамбік стрімко розвивається та потребує швидкої модернізації найрізноманітніших галузей своєї економіки.

Пан Дмитро Яцюк та Тимчасовий повірений України у Південній Африці Любов Абравітова / світлина Роман Данилич

Пан Дмитро Яцюк та Тимчасовий повірений України у Південній Африці, пані Любов Абравітова / світлина Роман Данилич

– Чому власне зараз відбулася активізація відносин між Україною та Мозамбіком?

– Це рішення України, воно ймовірно повʼязане з новим керівництвом МЗС та із розумінням того, що країна повинна бути більш активною на світовій арені. І не лише в Європі чи Північній Америці, а й у інших частинах світу, куди потихеньку переміщаються центри, поки що не влади, але вже сьогодні певного впливу.

Україна має бути більш широко представлена в світі, зокрема в Африці, куди вже переміщються центри певного впливу.

– Який український бізнес вже працює у Мозамбіку? Що це за компанії та люди?

– Поки що таких компаній дуже мало, практично – це сміливі одиниці. Особисто знаю українських пілотів, які літають (або літали до останнього часу) на Ан-26, які Міністерство оборони Мозамбіку придбало в Україні. На півночі країни, у провінції Кабу Делгаду українські моряки, за контрактом із українською приватною фірмою, займалися тренінгом мозамбікських військових моряків, тощо.

Неофіційне спілкування на урочистому прийомі з нагоди відкриття Почесного консульства України в Мозамбіку, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

Неофіційне спілкування на урочистому прийомі з нагоди відкриття Почесного консульства України в Мозамбіку, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

– Чи міг би Мозамбік інвестувати кошти до України? Якщо так, то у які сфери?

– Поки що не бачу такої можливості, хоча знаю мозамбікського бізнесмена, який займався виробленням шкіряних виробів у Донецьку. Окупація міста терористами із т.зв. «днр» у 2014 році знищила його бізнес…

– В якому стані перебуває економіка Мозамбіку у даний час? Які перспективи?

– У 2016-17 роках відчувається певне «гальмування» економічного розвитку країни. Одночасно на ринку країни з’являються нові компанії (не лише великі та середні, а й МСП), Мозамбік отримує нові приватні інвестиції, у Мапуту відкриваються нові кав’ярні та магазини. Частково ці перспективи залежатимуть від глобальних результатів президентсько-парламентських виборів 2019 року та у великій мірі від реального початку видобування природного газу.

Неофіційна частина урочистого прийому з нагоди відкриття Почесного консульства України у Мапуту, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

Неофіційна частина урочистого прийому з нагоди відкриття Почесного консульства України у Мапуту, 20.10.2017 / світлина Роман Данилич

– Розкажіть про проблеми поточного економічного розвитку Мозамбіку: енергетичний сектор, АПК, боргова ситуація?

– Мозамбік активний у міжнародних тендерах на продаж ліцензій для пошуку та видобування природного газу у своїй шельфовій зоні. У вугільній галузі мало що змінилося за останні два роки: існує великий потенціал для здобичі вугілля, але відносно низькі ціни на нафту та проблеми із логістикою (доставка до океанських портів) гальмують рівень цієї здобичі. Держава також заохочує пошук нафти у своїй шельфовій зоні. Боргова ситуація також не змінилася, Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) декілька разів повторив у цьому році, що не планує надання кредитів країні, аж до повного врегулювання ситуації із кредитами. Кредити, які низка приватних мозамбікський компаній, пов’язаних із владними елітами, взяла під гарантії держави у міжнародних банків (російського ВТБ та швейцарського Credit Suisse) не виплачуються, адже практично усі ці компанії були створені «мертвонародженими», вони апріорі не були здатні приносити прибуток, навіть в умовах державного протекціонізму відповідних галузевих ринкових ніш.

Мозамбік має доволі складні відносини з міжнародними кредиторами, а в 2018 році в країні очікується двозначна інфляція.

Виступаючи на плановій прес-конференції 26 жовтня 2017 року, після засідання Комітету з грошово-кредитної політики Банку Мозамбіку, голова банку, Рожеріу Зандамела попередив, що у 2018 році Нацбанк очікує можливе загальне зростання цін, яке, у свою чергу, пов’язує із продовженням заморожування прямої фінансової підтримки державного бюджету з боку країн-донорів та міжнародних фінансових інститутів. Нацбанк також очікує у 2018 році «двозначну» інфляцію, за словами п. Зандамели «ризики інфляційного тиску залишаються високими».

Днями, рейтингове агентство Fitch вирішило зберегти рейтинг Мозамбіку на рівні «вибіркове невиконання» (кредитних зобов’язань), через нездатність країни вийти з дефолту, у який вона потрапила у 2016 році. Fitch також прогнозує рівень заборгованості Мозамбіку у наступному році на межі 94% національного ВВП.

Політична мапа Мозамбіку / mapsofworld.com

Політична мапа Мозамбіку / mapsofworld.com

-Яким є бізнес-клімат у країні? Хто вже активно працює на мозамбікському ринку?

– Мозамбік продовжує отримувати прямі іноземні інвестиції. У першу чергу на мозамбікському ринку активні компанії з ПАР, а також, вже традиційно – з Португалії (будівельництво, харчовий та банківський сектор), останнім часом все більше активні турецькі компанії та турецький бізнес. Вони займаються усім, від будівельництва до виробництва матраців чи пластикового посуду, від відкриття кав’ярень до шкільної освіти.

– Політичні процеси: що відбувається у середовищі мозамбікських еліт?

Останній 11-мй Конгрес правлячої партії ФРЕЛІМО (який відбувся у Мапуту у кінці серпня – початку жовтня ц.р.) характеризувався зміцненням позицій діючого президента країни – Філіпа Н’юсі та йому відданого «партійного крила». Вже відомо, що саме Н’юсі буде кандидатом партії влади на наступних президентських виборах 2019 року. У опозиційних партіях – РЕНАМО та МДМ відбуваються складні внутрішні процеси, які не завжди зрозумілі сторонньому спостерігачу. Залишається сподіватися, що вибори 2019 року покращать політичну ситуацію у країні та значно знизять рівень соціально-політичної напруги у суспільстві.

Філіпе Н'юсі, діючий президент Мозамбіку від партії ФРЕЛІМО / світлина dpa

Філіпе Н’юсі, діючий президент Мозамбіку від партії ФРЕЛІМО / світлина dpa

– Чи є ризики внутрішніх конфліктів у Мозамбіку та перспективи їхнього поглиблення?

– Все буде залежити від результатів наступних виборів, від того, чи ці результати будуть визнані опозицією та, значною мірою від  того, наскільки владні еліти країни погодяться «поділитися» своєю часткою «пирога» з елітами, які представляють опозиційні сили.

Президентські вибори 2019 року мають поліпшити політичну ситуацію в Мозамбіку.

– Що ще необхідно зробити українській стороні аби покращити стан відносин з Мозамбіком? Що це дасть для України?

– Мозамбік продовжує бути відкритим для іноземних інвестицій, ринок країни має велику кількість ніш, які до сих пір майже, а часом зовсім незаповнені, це означає потенційну можливість для появи на мозамбікському ринку українських компаній. У 2017 році населення країни оцінюється у майже 30 мільйонів громадян. Купівельна спроможність середнього класу суттєво знизилася за останні 2 роки, завдяки інфляції та знеціненню національної валюти (з січня по серпень 2016 року, вартість метикалу впала більш, а ніж на 70% у порівнянні з південноафриканським рандом та майже на 50% щодо долара США). У той же час, кризи завжди були часом, коли варто інвестувати у країни та економіки, з високим майбутнім потенціалом, у середньостроковій перспективі.

Як будь якій іншій країні, Україні потрібні друзі та союзники на міжнародній арені. Події останніх років довели, що без союзників важко вигравати сучасні війни, адже вони ведуться не лише на полі бою, а й у царині міжнародної дипломатії.

Морський порт Мапуту / світлина https://www.dredgingtoday.com

Морський порт Мапуту / світлина https://www.dredgingtoday.com

– Щоб би ви порадили українським бізнесменам, які хочуть виходити на ринок Мозамбіку?

– Вивчати ринок, долучати до цього вивчання та консалтінгу українських спеціалістів, які добре знають країну та її ринок. Торгувати, продавати продукти та послуги, намагатися отримати надійні гарантії захисту свого бізнесу та можливостей для репатріації капіталу. Не намагатися «економити на сірниках» (наприклад, на перекладачах чи на якісних бухгалтерських послугах), не підписувати фінансових документів без 100% розуміння того, що саме підписується, покладатися на український здоровий глузд, тощо.

Український здоровий глузд та детальне вивчення місцевого ринку мають сприяти зміцненню присутності вітчізняного бізнесу в Мозамбіку.

– Українські миротворці перебували у Мозамбіку: чи про це пам’ятають і чи могла би Україна економізувати свою попередню миротворчу діяльність?

– Будемо реалістами, українських миротворців перебувало у Мозамбіку надзвичайно мало, вони нічим особливим не відзначилися на загальному фоні «блакитних шоломів», які перебували у країні з 1992 по 1994 рр. Будь яку діяльність Україна повинна починати практично з нуля. Що, насправді, зовсім не погано, адже до України та українців у Мозамбіку ставляться з приязно та із зацікавленістю, ми не викликаємо жодних негативних емоцій. А це, на сьогодні – головне.

– Пане Дмитре, дуже дякую вам за глибокі та змістовні відповіді та ваші зусилля, спрямовані на відновлення українських позицій на Півдні Африки!

– Дякую за Ваші змістовні питання!

Інтервю провів Олександр Мішин

Поділитися в соцмережах:


Related Post