http://www.operationworld.org/files/ow/maps/lgmap/burk-MMAP-md.png

Все більш важливими партнерами України стають держави Західної Африки. Попри поступове посилення дії правил, що спрощують взаємну торгівлю  з держави ЄС в рамках Угоди про асоціацію, все таки дедалі більший відсоток вітчизняного експорту прямує до Африки. Зокрема у сфера виробництва харчових продуктів.

У чому причина? Перш за все, попри всі спрощені правила, європейські уряди підтримують насамперед власного товаровиробника. По-друге, саме в Африканському макрорегіоні швидко зростає прошарок середнього класу (навіть кілька відсотків на фоні мільярдного населення – це вже показник). Забезпечені люди потребують кращих, вигідніших продуктів.

Однак ріст споживачів вітчизняного експорту останніми роками закономірно концентрувався в найбільш розвинутих державах регіону, що демонструють високі показники економічного зростання – передусім на сході та півдні Африки. Натомість цьогоріч до списку фаворитів щодо українського експорту потрапляє Буркіна-Фасо – відстала, віддалена від морського узбережжя країна в західному регіоні Африки, де концентруються війни та відповідна стагнація господарчого розвою.

У січні-вересні 2017 року Україна відправила на експорт 95,2 тис. тонн солоду на суму $34,1 млн.

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби.

Ці обсяги вже перевершили показники за весь 2016 рік, коли на зовнішні ринки було відправлено  87,3 тис. тонн солоду (на 9% менше) на суму $31,7 млн (на 7,6% менше).

Найбільшим імпортером українського солоду за три квартали 2017 року, як і торік, лишається Ангола (27,4%). На другому місці ‒ Молдова(11,6%), за нею йде Буркіна-Фасо (7,8%).

В чому ж причина вказаних цифр?

У Буркіна-Фасо протягом 1987-2014 правив диктатор Блез Компаоре, що в результаті воєнного перевороту замінив Томаса Санкару – визначного африканського лідера, що намагався подолати корупцію та вплив французьких корпорацій. Компаоре був скинутий в результаті повстання 2014 р., але влада залишилась у старої політичної еліти на чолі з президентом Крістіаном Каборе, що раніше підтримала народне бажання змін. Однак економіка почалась розвиватись. Буркіна-Фасо вдалось за останні кілька років стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію – в порівнянні з сусідніми державами Сахелю, failed states – Нігером та частково Малі. Вагому роль грає етнополітичний переважно гомогенний склад населення – переважно мосі, що в доколоніальний період створили ряд князівств.

Буркіна-Фасо – член ЕКОВАС та сусід гігантської Нігерії, що стала ключовим партнером України в Західній Африці. До того ж ще у кінці 2015 р. Київ набув статусу спостерігача при цій регіональній організації (http://african.com.ua/p519/). Україна потребу нових ринків, і розширення в межах ЕКОВАС слід вітати. До того ж торгівлеьні зв’язки допоможуть покращити дипломатичний рівень відносин, змнешити вплив Росії  (ще в лютому 2017 р. в Москві Лавров спеціально зустрічався з очільником буркінійського МЗС Альфа Баррі). В серпні Росія продала до Буркіна-Фасо гвинтокрили МІ-171 Ш (на ринку зброї РФ була конкурентом українського експортера ще за багато років до конфлікту). Кремль цілеспрямовано проводить власні інтереси, створюючи пул нейтральних або дружніх режимів навіть у настільки віддаленому регіоні. Особливо на фоні санкцій. коли російський виробник потребує нових перспективних ринків. Це відчуває зокрема Україна – тенденції голосування за антиросійські декларації на самітах міжнародних організацій демонструють збільшення проросійського пулу в країнах так званого “третього світу”.

Однак головним гравцем в регіоні залишається Франція, що сприймає Західну Африку як свій задній двір. і саме в цьому контексті теж варто працювати українським дипломатам, аби навести контакти з новим президентом Макроном. Присутність Росії надто незначна (хоча більша за українську), але вага Москви і потенційні загрози для французького впливу більші (враховуючи спадщину СРСР). На цьому фоні Київ може координувати свої зусилля з французькими інтересами, добиваючись такими діями як витіснення російських експортерів і загального обмеження впливу Москви у світі, так і суттєвого потеплішання відносин з Францією. Слід зацікавлювати наших партнерів, особливо гарантів так званого Мінського формату (хоч він нам і не надто вигідний). Але головна увага повинна бути звернена на взаємоповагу з інтересами Нігерії – локомотивом ЕКОВАС та регіональним лідером, з якою у нас пріоритетні відносини.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post