Статті
Призначення дати виборів у Камеруні та англомовні сепаратисти

Бекграунд ситуації

Президент Камеруну Поль Бійя підписав указ яким, після двох відтермінувань, нарешті визначається дата проведення парламентських та місцевих виборів – 9 лютого 2020 г. Вибори до нижньої палати парламенту Камеруну та органів місцевого самоврядування мали бути проведені у жовтні 2019 р. Але перед своїм шостим переобранням Поль Бійя направив листа до голови Сенату із запитом щодо пошуку можливості відкласти проведення парламентських та місцевих виборів на рік. Як відомо, таке прагнення пов’язане не лише з черговими планами переформатування влади, а з сепаратизмом англомовних камерунців, які компактно проживають у регіонах Західний і Північно-Західний.

Перший раз повноваження депутатів Національної Асамблеї та органів місцевого самоврядування були подовжені президентським указом від 11 липня 2018 р. на 12 місяців. Другий раз – президентським указом від 15 липня 2019 р. Причому така процедура передбачена Конституцією Камеруну та Виборчим кодексом Камеруну, але фактично вона не була витримана. Слід зауважити, що термін повноважень Національної Асамблеї попереднього скликання також подовжувався. В цілому для ряду африканських країн притаманна практика перенесення дати виборів, що пов’язується з прагненням влади максимізувати свої можливості та нівелювати ресурси опозиції.

Композиція

Отже, 9 лютого 6,7 млн. виборців обиратимуть 180 депутатів Національної Асамблеї і 374 муніципальних органів різного рівня – 360 рад сільських комун та їх очільників, 14 рад міських комун і 45 рад міських округів та їх очільників. На регіональному рівні також існують представницькі органи, але вони не відносяться до місцевого самоврядування.

180 депутатів Національної Асамблеї обираються за географічно неоднорідною змішаною виборчою системою. Територія держави поділяється на 58 округів. Кількість уніномінальних та плюріномінальних округів фіксується спеціальним президентським указом. Наприклад, на одних виборах може бути 30 одномандатних і 28 багатомандатних регіональних округів, а під час наступного волевиявлення така цифра може змінитися. На уніномінальних округах застосовується мажоритарна система відносної більшості – переможцем оголошується кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів. На плюріномінальних округах застосовується пропорційна система з жорсткими (закритими) списками. Як і в Україні, виборець може проголосувати лише за список партії, а не окремих кандидатів з нього. У таких округах мандати розподіляються наступним чином:

  • якщо є партія, яка набрала в такому окрузі 50%+1 голос (абсолютну більшість), то вона отримує всі мандати в цьому окрузі;
  • якщо такої партії немає, то розподіл відбувається так:
  1. партія, яка отримала найбільшу кількість голосів, але менше 50%+1 голос, отримує половину мандатів відведених на округ;
  2. всі інші мандати розподіляються за квотою Хейра (кількість голосів отриманих партією ділиться на кількість визнаних дійсних голосів на окрузі, поданих за партії, що подолали 5% бар’єр) між партіями, які набрали 5% і більше голосів на окрузі.

Таким чином, система доволі дискримінаційна для опозиційних сил та сприятлива для збереження влади Поля Бійї та його Народного демократичного руху Камеруну – правлячої партії. Фактично, в плюріномінальних округах може скластися ситуація за якої 49% виборців не матимуть свого представництва. Тому в результаті пропорційна складова змішаної виборчої системи, яка застосовується на виборах Національної Асамблеї Камеруну, є вкрай нерепрезентативною.

Муніципальні органи Камеруну обираються суто за окресленою пропорційною виборчою системою з жорсткими списками і аналогічним способом розподілу мандатів між партіями. Тому якщо до Національної Асамблеї можуть потрапити опозиційні депутати через мажоритарні округи, або через плюріномінальні округи, де позиції правлячих сил не абсолютні, то на місцевому рівні цілком нормальною є ситуація, коли рада сільської комуни може складатися виключно з представників Народного демократичного руху Камеруну.

Слід звернути увагу, що мери міських комун в Камеруні не обираються, а призначаються президентом. Тим самим, такі важливі центри як Дуала і Яунде повністю підпорядковуються центральній владі. Мери сільських комун і міських округів (райони у містах) обираються за мажоритарною системою відносної більшості. Якщо відкинути дискримінаційну виборчу систему, то фактично місцеве самоврядування в Камеруні можливе лише на рівні сільських комун. Вибори в міських округах – своєрідна імітація діяльності органів місцевого самоврядування. Мери міських округів повністю підпорядковуються президентському представнику. В реаліях Камеруну органи місцевого самоврядування продовжують вертикаль виконавчої влади.

 

 

Роль англомовних сепаратистів

Розглянувши параметри виборчої системи до Національної Асамблеї Камеруну та органів місцевого самоврядування, одразу стає зрозуміло, чому влада відкладала проведення парламентських та місцевих виборів. Мова йде про Амбазонську війну або громадянську війну в Камеруні, яка розпочалася 9 вересня 2017 р. і продовжує тривати. Справа не в тому, що влада не зможе провести вибори на території регіонів Західний і Північно-Західний. Вони не є окупованими, органи державної влади та закони Камеруну там діють (за винятком окремих районів у сільській місцевості). Проблема криється в легітимності влади Поля Бійї та Народного демократичного руху Камеруну в англомовних регіонах. Протягом 2018 р. відбулися значні сутички озброєних сепаратистських груп так званої «Амбазонії» та Збройних сил Камеруну, наприклад, зіткнення у комуні Батібо 3 березня 2018 р. Відповідно, вчасно провівши вибори, влада б зіткнулася не лише б з відсутністю представництва в деяких округах та проблемами формування деяких рад сільських комун, а й з низькою явкою, відвертим бойкотом виборів, масовими акціями протесту та невпевненими результатами провладних кандидатів. А це – публічна демонстрація своєї слабкості, яка в умовах африканської інституційної неспроможності загрожує не лише повномасштабними бойовими діями в колишньому Південному Камеруні, а й ставить під питання саму владу Поля Бійї.

Указ про проведення парламентських місцевих виборів з’явився трохи більше ніж через місяць після Великого національного діалогу, результатом якого стало декларування перейменування Камеруну в Об’єднану Республіку Камерун, посилення боротьби з корупцією, підготовка амністії сепаратистам, які складуть зброю, планів щодо реконструкції інфраструктури в англомовних регіонах. Водночас, влада вдалася до формування спеціальних місцевих озброєних формувань на противагу сепаратистським угрупуванням. Тому президентський указ свідчить про стабілізацію ситуації. Водночас, Поль Бійя йде на великий ризик, намагаючись провести вибори на проблемній території без реального врегулювання, оскільки агітаційний період, навіть в авторитарній державі, є сприятливим часом для масових акцій протесту, не говорячи вже про чергові загострення та провокації з боку сепаратистських формувань.

Автор: політолог Андрій Рудик

Related Post

Leave a comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *