Сахель – це тропічна саванна, буферна зона між Північчю Африки та більш родючими землями за пустелею Сахара. Ця зона простягнулася на 3900 км від Атлантичного океану на Заході до Червоного моря на Сході. На її території наразі знаходяться відразу кілька країн, але нас будуть цікавити лише дві: Чад та Нігер.

В Сахелі триває запекла війна проти екстремістів / світлина USA Extra News

В Сахелі триває запекла війна проти екстремістів / світлина USA Extra News

Через брак контролю з боку національних урядів, цей регіон став прихистком кількох терористичних угруповань, найвідомішим з яких є нігерійські бойовики з “Боко Харам”. Також у цьому регіоні орудує “Аль-Каїда з Ісламського Магрибу”. Постійні заворушення також відмічаються у Малі, кілька гучних терактів сталися у Буркіна-Фасо.

Чад – ресурна економіка, яка наразі страждає від падіння ціни на нафту – головного джерела прибутку. Крім того, країна “хостить” 400 000 біженців, переважно з суданського регіону Дарфур, де триває затяжний військовий конфлікт. Цей факт також накладає значний тягар на й так ослаблений бюджет. Часто країні нічим платити зарплатню своїм робітникам. Зважаючи на ситуацію, чоловіки з Чаду радо вступають у ряди сил анти-терору.

Ці сили спецоперацій не раз визнавалися одними з найкращих у Африці, діючи навіть за кордонами своєї держави, допомогаючи залагоджувати конфлікти. Наприклад, чадійці брали активну участь у громадянській війні в ЦАР та полюванні на лідерів бойовиків у Малі та Нігерії. У 2015 році Чад був частиною коаліції, яка розбила місцевий “емірат” “Боко Харам” та брав участь у Multinational Joint Task Force . Ці сили складалися з армій чотирьох країн та мали покращити безпеку Сахелю. У країні розташувалась база MJTF, частково із експертами з Заходу. На Нджамену спиралися французи та США. Ще пізніше Чад увійшов до складу “Sahel G5”, де приєднався до Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру.

Збій у плані: що не так із Чадом?

Здавалося, все йде за планом. Поки США не включили Чад у список країн, громадянам яких заборонено в’їзд до Штатів, а у Нігері не сталася оповита містикою засада.

Ці події збурили громадян та політикум. Елітні американські солдати загинули у Африці. Для багатьох стало несподіванкою, що вони там є взагалі. У знак протесту проти внесення себе у ban list, Чад відмовився брати участь у подальших операціях, поставивши під загрозу безпеку у регіоні. Президент Ідріс Дебі пожалівся нещодавно на “недостатню міжнародну підтримку” та визнав, що контролювати пустельний північ країни, який межує з хаотичною Лівією, стає все важче.

Американські інструктори тренують спецпідрозділи держав африканського Сахелю / світлина Africom
Американські інструктори тренують спецпідрозділи держав африканського Сахелю / світлина Africom

Отже, сама  історія почалася з оновленого “travel ban” Трампа, у який був включений Чад.Білий Дім наполягав, що у країні “існують терористичні групи та Чад не ділиться інформацією, яка пов’язана з безпекою та терором”. Це можна прийняти, якщо знати, що на долю Чаду прийшлося лише 4 напади “Боко Харам” за останній час. Наприклад, у Нігерії їх було 120. “Аль-Каїда у Магрибі”, у свою чергу, зробило своєю базою Малі, а ціллю – миротворців ООН, яких у Чаді немає. Окрім спорадичних атак “Боко Харам”, у Чаді не виявлено значної терористичної активності. А значить, причина не в цьому.

Дуже тривіальною, проте найбільш наближеною до реальності, стала інша опублікована причина: у Чаді не залишилось паперу для паспортів. Міністерство внутрішньої безпеки США наполягло на тому, щоб скани паспортів громадян надсилалися їм. Нджамена не змогла виконати цю вимогу. Не дивлячись на спроби її вирішити із задіянням генерала Макмастера, радника президента з нацбезпеки, Чад все ще залишався “забаненим”.

Щоправда,пізніше два федеральні суди у США призупинили дію нового міграційного указу Трампа. І поки це – єдина надія громадян Чаду на відвідання Америки.

Проте, внутрішню ситуацію це наразі не покращило. Не дивлячись на те, що президент Ідріс Дебі був на хорошому рахунку у Заходу, а також один рік очолював Африканський Соз, вдома він – доволі контроверсійна фігура, авторитарний лідер, який утримує владу з 1990 року. За цей час країна пережила другу громадянську війну, коли повстанці навіть увійшли ненадовго до столиці Нджамени. З іншого боку, він зумів зібрати на 2017-2021 роки більше $20 млрд допомоги Чаду і укласти договори з Exxon Mobil та World Bank.

Але поки Чад вирішував свої завдання і проблеми, набагато серйознішний інцидент стався у його сусідів.

Засідка у Нігері: як США втратило солдатів в Африці

 У Нігері США має понад 800 солдат, які допомогають боротися з терором у країна та за її межами. Вони тут на ротації з 2011 року, ще за каденції Барака Обами. Все почалося зі 150 військових та їх дронів над Малі. Солдати біля столиці Ніамей зайняті навчанням, комунікацією з місцевою владою, підтримуванням порядку на базах, розвідкою. У Агадезі знаходяться повітряні сили, себто ті самі дрони. У 2018 планується поповнення “авіабази” справжніми “бойовими пташками” – MQ9 Reapers з розширеними можливостями для спостереження та атаки. Тим часом, операції розширилися аж до Камеруну.

Що ж насправді сталося у Нігері? Мало хто наразі розуміє на всі сто відсотків. Засідка та вбивство чотирьох елітних бійців армії США сталося дуже несподівано. Нікому було прийти їм на допомогу. Виведені (див. вище) на знак протесту війська Чаду зупинилися у місті Діффа на стику кордонів двух країн та охороняли його, бо ця частина країни постраждала від “Боко Харам”.

Нігер 0

У той час як сама засідка сталася набагато західніше, у Тонго-Тонго. Між цими населеними пунктами – 1179 км по прямій. Це більше однієї доби дороги. Війська Чаду, відведені, ніяк не могли дістатися місця трагедії…

Нігер 1

Отже, що сталося? Час викласти наявну інформацію. Проте, вона доволі конфліктна.

Солдати армії США готувалися покинути Тонго-Тонго, де спілкувалися з місцевими лідерами, бо мали інформацію щодо ватажка терористів, який мав прибути та поповнити запаси. Жителі Тонго-Тонго підозрювалися у симпатії до “Ісламської Держави”. Солдати подорожували на незахищених пікапах з малим арсеналом зброї.

Армія Нігеру розповіла, що до цього разом з американцями переслідували бойовиків, які утікли на мотоциклах до кордону з Малі. Це могли бути лише бойовики, бо уряд Нігеру заборонив використання у цьому регіоні мотобайків для своїх громадян. Американці версію переслідування відкинули, вказавши, що вони “стояли і помітили” “іділовців” на горизонті. Поговоривши з місцевими, військові поїхали геть від селища на базу. А через п’ять хвилин…

На них напали до 50 джихадистів з гранатами та кулеметами. Вони підірвали автомобілі. Солдати США та їх африканські союзники почали пошук укриття та відкрили зворотній вогонь. Через півгодини бою, троє солдат із США загинули, двоє мали тяжкі поранення, ще один військовий – сержант Ла Девід Джонсон – зник на наступні два дні, поки його тіло не було знайдено і загибель – підтверджена. Французи забезпечували безпечний відхід групи, але не мали права відкривати вогонь, а лишень забрати тих, то вцілів.Пізніше, Париж зізнався, що американці діяли, фактично, на свій страх і ризик, без докладної розвідувальної інформації та прикриття з повітря озброєними дронами. Лише коли бій закінчився, через дві години після нього, над бойовищем пролетіли французьскі літаки “Міраж”, але знову ж таки, не відкривши вогонь, лише розсіявши бойовиків. Одна з причин цього – уряд Нігеру заборонив авіаудари на своїй території. CNN повідомило, що місцеві лідери “затримували від’їзд американців, даючи час бойовикам зайняти позиції”.

“Цього ми не очікували”, – зізнався пізніше Марк Чідл, спікер Африканського командування Армії США. – “Якщо б очікували, то виділили би більше ресурсів, щоб знизити ризик”.

З усього цього постає питання: хто напав? Серед згаданих вище терористів виділяється один новий гравець: “Ісламська Держава у Сахарі”. Вони активні з 2015 року, у 2016 здобули визнання від “ІД” на Близькому Сході, відповідальні за теракт у Буркіна-Фасо. Пробували переманити на свою сторону декого з “Аль-Мурабітуну” – найвідомішої терор.організації у Малі. Це частина “Аль-Каїди”, а керує нею Мухтар Бельмухтар, ще відомий як “Одноокий командир”.

“Ми маємо інформацію, щодо групи, яка здійснила це, їх розташування і так далі. Відповідальні … з лав армії наразі “копають глибше” ”, – повідомив голова штабу армії США, генерал Марк Міллер. Він додав, що “безпекові процедури для таких виїздів переглядаються з урахуванням самих місій, ворога, місцевості та часу. Усе направлено на пониження подальших ризиків”.

Що далі? CNN дізналося, що адміністрація Трампа знаходиться у контакті з урядом Нігеру щодо організації негайної військової операції проти бойовиків “ІД”. Французи почали збирати на них дані розвідки та перекинули у Нігер частину сил “Операції Бархан” з Чаду.

У цей самий час вдома у США політики збираються серйозно з цим інцидентом розбиратися.

Чи стане Нігер новим Бенгазі: новини розслідування

Пентагон та ФБР запустили власні розслідування, сенатори, як-от Маккейн вимагають відповідей, Конгрес вимагає пояснити, на якій підставі військові США взагалі знаходяться у Нігері. Голова об’єднаного комітету очільників штабів генерал Джозеф Данфорд на спеціальній прес-конференції пояснив, що “армія США там, бо ІД та Аль-Каїда теж там”.

Трамп прочекав 12 діб, щоб вперше згадати смертельну ситуацію у субхасарній країні. Адміністрація США виявилася повністю неготовою до подібної ситуації, яка може набрати обертів розслідування нападу на посольство США у Бенгазі у 2012 році. Або навіть вийти за його межі.

Наразі військове відомство США розслідує, чи не звернув конвой американських солдатів на неавторизовану місію під час патрулювання, не попередивши про це командування.

Американські військові, які загинули у Нігері в жовтні 2017 року
Американські військові, які загинули у Нігері в жовтні 2017 року

Щоб виїхати на місію, солдатам потрібно було пройти подвійну авторизацію: у Чаді та у Німеччині, де розташована штаб-квартира Африканського Командування. Зміну цілі місії вже за межами бази теж треба узгоджувати з вищими командирами, пише NYT. Невідомо, чи було це зроблено. Пентагон додав, що молоді солдати не мали достатнього бойового досвіду, щоб вийти з-під вогню ворога без втрат.

“Армія США не має права проводити односторонні операції прямої дії у Нігері та більшості країн Африки”, – наполіг Пентагон і додав, що не втручається у бойові операції. Американці можуть лише асистувати та радити. Але якщо версія з переслідуванням таки виявиться правдою, це буде означати порушення волі Пентагону та серйозні наслідки для військового командування США на континенті. Якщо відносини Чаду та США продовжать погіршуватися, “Боко Харам” отримає крутий козир та хоча б частково відновить свою міць, користуючись вакуумом, залишеним військами Чаду. Без Чаду дія міжнародних сил MJTF може зупинитися, а коаліція, яка їх спонсорує – розвалитися. А це – серйозна загроза для частини Африки, яка вже давно не знає стабильного миру та безпеки…

Автор: Анатолій Максимов

Поділитися в соцмережах:


Related Post