Map Somali

Мохаммед Сіад Барре народився 6 жовтня 1919 року в селищі Шилабо в Огаденському регіоні (спірній території на сході Ефіопії, за який сперечаються Сомалі і Ефіопія). Дата та місце народження цього діяча до цих пір до кінця невідомі. Його батьки походили з сомалійських кланів огаден та марехан.

В 1940 році Сіад вступив на службу в поліцію. У 1950 році був направлений до військової академії в Італію, де в 1952 році закінчив офіцерське училище у Флоренції та продовжив військову службу на території Сомалі. Після проголошення незалежності Сомалі у 1960 році Барре став помічником командуючого сомалійської армії та начальником генштабу. В 1965-1969 роках просувається до позиції командувача Сомалійської національної армії.

Військовий переворот

В 1969 році в країні виникла криза, спричинена тим, що прем’єр-міністр Егаль намагався втілити план по об’єднанню армії та поліції в одну структуру. Це дуже не cподобалось армійським офіцерам, які розпочали консолідацію навколо Барре. 15 жовтня 1969 року був вбитий президент країни Шермарк, через шість днів Сіад здійснює військовий переворот та приходить до влади. Міністри попереднього уряду заарештовані, парламент, політичні партії та громадські організації розпущені. Влада в Сомалі перейшла до Верховної Революційної Ради.

Модернізація країни

За час свого правління режим Барре втілив у життя ряд успішних проектів по модернізації країни. Розроблена сомалійська писемність на основі латиниці, проведена успішна кампанія по ліквідації неграмотності, була остаточно подолана віспа на території держави. Було проведено заходи по закріпленню піщаних дюн в районі міста Марки, переселення з посушливих районів країни кочового населення в більш придатні регіони. Освіта та медицина вийшли на сучасний рівень по тогочасним стандартам.

На початку правління Сіад боровся з племінним протекціонізмом, але не зміг його повністю подолати. На фінальному етапі свого врядування він сам теж почав лобіювати інтереси власного клану марехан, що проявлялось в концентрації верховної влади в руках цього клану.

Молодий президент Сомалі Сіад Барре

Молодий президент Сомалі Сіад Барре

Радянський курс?

Нова влада взяла курс на зближення з Радянським Союзом та країнами так званої «народної демократії». Офіційна ідеологія країни складалася з трьох частин:

  1. концепції Барре розвитку місцевих спільнот на принципах самоврядування
  2. побудові соціалізму на марксистських принципах
  3. ісламу, що кардинально відрізнялося від соціалістичного шляху сусідньої Ефіопії

Влада Сомалі лише частково провела колективізацію сільського господарства та націоналізацію підприємств. Планова економіка не виходила за межі підприємств, збудованих за сприяння СРСР та країн-сателітів та виробничих підприємств, що були націоналізовані в ході політики деколонізації. Ключову роль в експортно-імпортних операціях держави відігравав приватний сектор, що прямо суперечило догматам планової економіки радянського зразка.

Фактично, принципи марксизму стали не догмою, а засобом ведення внутрішньої політики. Слід зауважити – доволі успішної. Якби не поразка в Огаденській війні та втрата підтримки з боку Кремля, то сьогодні Сомалі б могло бути економічним флагманом Африканського Рогу. Не в останню чергу завдяки вдалому геостратегічному розташуванню.

Ліворуч на фото – Мохаммед Сіад Барре / readcontra.com

Сомалі було дуже важливим союзником для Москви на континенті, але Сомалійська Демократична Республіка при цьому проводила досить незалежний зовнішньо-політичний курс, тримаючи «теплі відносини» з країнами Заходу. Саме ці обставини спричинили переорієнтацію Кремля на «покірну» Ефіопію під час Огаденської війни. Після початку війни радянська влада в даному регіоні почали робити ставку на Ефіопію.

Сіада складно назвали радянською маріонеткою, він був цілком самостійним гравцем, як наприклад Йосип Броз Тіто в Югославії. Не дивлячись на декларовані догми марксизму, політика Сіада опиралася на націоналістичні принципи внутрішньої та зовнішньої політики, щовідобразилося в проектістворення «Великого Сомалі», який, щоправда, так і не реалізувався.

Через посилення авторитарності свого режиму Сіад втратив владу в 1991 році та не спромігся згодом її повернути. До 1992 року тривали подібні спроби за підтримки свого клану та лояльних військових частин.

В 1995 році Мохаммед Сіад Барре помер на еміграції в Нігерії.

Артем Дробот

Поділитися в соцмережах:


Related Post