Малаві

Малаві

Малаві руйнує відомий стереотип щодо африканськиї країн, котрі асоціюються з війнами, етнічними конфліктами та іншими негараздами. Це – маленька країна, площа якої – близько 1/6 території України. Розташована біля озера Ньяса, оточена Замбією, Мозамбіком і Танзанією.

Мозамбік у 1980-х був ареною кровопролитної війни. Замбія та Танзанія уникли цієї долі, але їхні суспільства потерпають від зростання рівня міжетнічного та релігійного напруження. Регіон став місцем зіткнення інтересів Китаю та Заходу, котрі підтримують владу чи опозицію різних племінних груп. В Замбії триває боротьба за мідні поклади, транзитні магістралі Танзанії, газ Мозамбіку.

Після проголошення незалежності у 1964 році владу опановує диктатор Гастінгз Банда. Авторитарний режим закручує гайки, але в зовнішній політиці орієнтується передусім на європейські країни та ПАР, де в той час панував апартеїд. В результаті світової хвилі демократизації в 1994 році диктатор пішові у відставку, на виборах приходить до влади опозиційна сила “Об’єднаний Демократичний Фронт”. Банда мирно помер через три роки.

Хастінгс Банда – борець проти британського панування в Малаві та диктатор, що правив три десятиліття

Це – один з небагатьох прикладів мирного транзиту влади в Африці, без убивства диктатора і військових заколотів. В подальшому стабільно розвивається багатопартійна система, змінюються президенти різних політичних сил. Попри деяку критику з боку західних фондів (як дискримінація жінок, використання дитячої праці, часткова цензура) у Малаві продовжують працювати елементи демократії.

Нецікавий глухий кут

Одне з пояснень відсутності серйозних катаклізмів у країні – відсутність інтересів світових центрів впливу. Економіка Малаві –переважно аграрна, вирощують тютюн та чай. Не знайдено цінних копалин, за вплив на які конкурують міжнародні корпорації.

Продавців овочів, бобів та манго можна зустріти по всій країні / Allan Rickmann

А географічне розташування далеко від океанського узбережжя позбавляє цікавості з боку великих держав. Таким чином, зовнішні гравці не підтримували деструквтині процеси, не накачували зброєю та фінансами повстанців і т.д. Бути нецікавим глухим кутом, виявляється, вигідно в Африці.

Єдність

Але зовнішні впливи – не єдина причина нестабільності на континенті, а лише додатковий фактор, що посилює напруження. Якби не було розколів у суспільстві, важко розпалити на пустому місці збройний конфлікт. Особливість Малаві – відсутність саме етнічного різноманіття. Абсолютна більшість населення – 60% –  складає народ малаві.

Так виглядає школа в Малаві / Antonella Alicervi

Інші меншини або надто дрібні, або розпорошені (дисперсні групи як племен макуа і ломе, що проживають біля кордону Мозамбіку).

Серед народу малаві також розрізняються різні племена, дрібніші кланові групи. Особливо відокремлена роль племені чева, які кілька століть тому прийшли з заходу в Малаві, де мовно розчинились серед місцевих племен, заснувавши першу державу в регіоні. Однак більшість малаві ставить племінну ідентичність на друге місце.

В той же час релігійний склад населення досить різноманітний – десята частина мусульман, порівну християн та анімістів (місцевих язичників). І в країні не спостерігається міжконфесійних конфліктів, властивих для Нігерії та Судану з околицями.

Мечеть в Маквангвала знаходиться біля футбольного поля та католицького костелу / John Appiah-Duffell

Протягом диктатури Бенди декілька раз армійські офіцери намагались здійснити державні перевороти. Однак вони не вдались з огляду на відсутність широкої регіональної чи етнічної підтримки опозиціонерів. Проте, політичний плюралізм, поширення ісламу може провокувати внутрішні конфлікти у майбутньому. Але вони не зможуть призвести до затяжних громадянських воєн з огляду на розпорошеність меншин та компактність території.

Додатковий фактор стабільності – спільна історія. У 15-17 століттях імперія Малаві охоплювала як сучасні межі країни, так і фрагменти сусідніх Мозамбіку та Замбії, відбивала напади португальців. Досвід спільного життя у розвинутих державних структурах, відчуття спадкоємності з давніми державами посилює патріотизм та громадянську лояльніть населення.

Королівство Мараві, територія середини 17 століття

Королівство Мараві, територія середини 17 століття

Спільна історія та гомогенність етнічного та мовного складу запобігає внутрішнім конфліктам. А відсутність корисних копалин допомагає уникати воєн.

Хоча Малаві займає останні місця по рівню ВВП на душу населення, останніми роками спостерігається швидкий приріст доходів. На середину 2015 темпи зростання економіки становили 6,2%. Країна вийшла на друге місце в Африці по експорту чаю та тютюну (після Кенії). Можливо, країна в недалекому майбутньому стане однією з найбагатших в регіоні.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post