Вадіа Айт Хамза

Переклад Олійника Юрія

(з https://www.weforum.org/agenda/2017/06/five-ways-to-make-maghreb-work/?utm_content=buffercc38b&utm_medium=social&utm_source=facebook.com&utm_campaign=buffer)

Результат пошуку зображень за запитом "maghreb union"

В сучасному світі неінтегрованим державам дуже важко бути водночас політично і економічно сильними. Для країн невигідно бути замкненими на своїх потреба – нації мають перерости свої змагальні погляди і знаходити шляхи співпраці з сусідами

Регіон Магрибу, на півночі Африки – чудовий приклад регіону, де країни не змогли знайти свій шлях до глибшої інтеграції. Лише найменший рівень кооперації існує між п’ятьма  країними – Алжиром, Лівією, Мавританією, Марокко та Тунісом. Це попри те, що Арарбський Союз Магрибу створений більш ніж 25 років тому з метою побудови сильного економічного блоку в регіоні.

Потенціал регіон був би неймовірний, якби ці країни працювали разом. Зокрема торгівля між державами Магрибу представляє лише 4.8% їх торгового обороту, згідно з Економічною комісії по Африці ООН – що відображає менш ніж  2% субрегіонального ВВП, згідно даних Світового Банку. Цей регіон – один з найменш упорядкованих торгівельних блоків у світі.

Якби п’ять магрибських держав були інтегровані, то досягли б мінімум 5 % щростання ВВП. Доповідь світового банку щодо економічної інтеграції Магрибу оцінює, що глибше інтеграція, включно з лібералізацією послуг і реформою інвестиційних правил, змошла б збільшити реальний обсгя ВВП між 2005 і 2015 на 34% для Алжиру, 27% для марокоо і  24% для Тунісу.

Більша кооперація між державами Магрибу додасть прискорення економіці регіону.

Замість зосередження на рпоблемах або навіть їх причинах – ідеологічних чи економічних – країнам Магрибу слід шукати вирішення. Чому б не повчитися у таких інтегрованих регіонів як Європа, держави Затоки чи Укономічна Спільнота держав Західної АФРИУИ (ЕКОВАС) – всі вони, в основному, виглядяають як успішні випадки регіональної інтеграції?

Аби досягтти успіху в побудові більш плодовитої і глибшої інтеграції, Держави Магрибу повинні ближче працювати раом з метою досягнення 5 ркоемендацій, що розміщені нижче.

  1. Впровадити вільний рух товарів, людей, послуг та капіталу. Це починається з відкриття кордонів між сусідами. Кордони між Алжиром та Марокко – двома найбільшими країнами регіону – були закриті з 1994 року, і рух між ними можливий лише через щоденні польоти між Касабланкою та Алжиром. Сумно, що товари повинні проходити між цими сусідами через французький порт Марсель, коли вони можуть просто перетинати кордон сушею. Ефективна та інтегрована інфраструктура між країнами, особливо залізничними та автомобільними дорогами, буде ключем до успіху цієї мети, і вона, звичайно, не може бути успішною без скасування тарифів, торговельних бар’єрів та квот, щоб мати справді єдиний ринок

Не слід забувати, що з метою здійснення вільного руху товарів, країни Магрибу повинні вирішувати питання гармонізації стандартів, які сприятимуть поліпшенню економічної та політичної співпраці. П’ять держав-членів повинні скористатися тим фактом, що вони значною мірою торгують з Європою як можливістю стандартизувати та гармонізувати багато законів на рівні Магриба.

2. Безпекове співробітництво. Обмін інформацією  на найвищому рівні створюватиме бещпечніший регіон, що допоможе залучити більше прямих закордонних інвестицій та привабити туристів. “Задній двір” регіону є надто брудним, щоб п’ять країн не співпрацювали для вирішення цих проблем. Інвестори шукають політичну стабільність та безпеку, а витрати на відсутність внутрішньорегіональної співпраці просто занадто високі.

  1. Зроблено в Магрибі. Країни Магрибу можуть допомагати один одному на багатьох рівнях. Сутнісно Алжир та Лівія – багаті ресурсами країни, які можуть забезпечувати потреби своїх сусідів. Туніс і Марокко є країнами, що займаються сільським господарством та наданням послуг, і можуть відповісти на потреби своїх сусідів у Магрибі, перш ніж навіть думати про експорт до Європи.

На зовнішньому рівні п’ять країн повинні експортувати товари як блок. До цих пір вони завжди конкурували між собою у таких галузях, як машинобудування, текстиль та послуги. Проте дердави Магрибу вже підтримують один одного в деяких районах, як це відбувається в енергетичному секторі – наприклад, в Марокко по п’ятницях подається електроенергія з Алжиру і відправляється назад по неділях (п’ятниця – вихідний в Алжирі, тоді як неділя – це робочий день).

  1. Співробітництво з Півднем. Країни Магрібу не повинні відкидати Африку на південь від Сахари, яка протягом десятиліть сприймалась в регіоні як загроза з точки зору міграції, злочинності та політичної ідеології. Однак сьогодні Африка є країною можливостей, і це може бути рішенням багатьох проблем Магрибу. Африка на південь від Сахари стає життєздатним партнером для сталого економічного та політичного співробітництва.
  2. Політична інтеграція. Держави Магрибу потребують співпраці і формуванні спільної соціальної політики, зокрема в галузі освіти, зовнішніх відносин та навіть – чому ні? – спільних політичних інститутів. Цей процес може початись з посиленням ролі Магрибського союзу.

Поділитися в соцмережах:


Related Post