Мадагаскар і Маврикій – два острови, що знаходяться в Індійському океані біля берегів Африки. Обидва – колишні французькі колонії, з французькою мовою, культурою, учасники системи та установ Франкофонії. Порівняння цих країн – в перекладі статті BDLive.

Маврикійці

Маврикійці

Британці у 1810 році завоювали Маврикій у французів, однак зберегли  на ньому французьку культуру і систему права. Обидва острова отримали незалежність в тому ж десятилітті: Мадагаскар – у 1960 році, а Маврикій – вісім років по тому, в 1968 році.

Однак політичний та економічний шляхи, якими пішли дві країни після здобуття незалежності, є кардинально різними. Можна стверджувати, що за останні 40 років особливо разючим є контраст у рівні їх соціально-економічного розвитку.

Сьогодні Маврикій є найбільш конкурентоспроможною економікою в Африці, в той час як Мадагаскар стикається з одними з найбільш загрозливих проблем розвитку у всьому регіоні, що спричинені десятиліттями внутрішньої нестабільності.

Маврикій

Маврикій

Деякі порівнюють Маврикій із Сінгапуром. Беручи до уваги невелике населення у 1,3 мільйона чоловік, і ті успіхи, яких країна досягнула у переході з аграрної економіки, що залежала від виробництва цукру, до центру міжнародних фінансових послуг, Маврикій демонструє риси “азійського тигра”.

Економісти у галузі розвитку вивчають випадок Маврикію як виключення серед країн Африки. Лауреат Нобелівської премії Джозеф Стігліц називає це “Маврикійським дивом”.

Маврикій

Маврикій

При показнику ВВП на душу населення у 10 тисяч доларів США, країна перевищує середній рівень по регіону у 10 разів.

Насправді, ніякого дива у Маврикії немає. Навпаки, він є прикладом зваженого вибору і прийняття таких рішень, що сприяло зростанню і розвитку за рахунок ретельного планування. Ключовою для цього є здорова та освічена робоча сила.

Починаючи із 1970-х років, Маврикій зосередився на розвитку освіти та медицини, інвестував значні кошти в соціальне забезпечення своїх громадян та надає безкоштовну загальну освіту та охорону здоров’я.

Наразі він займає займає 63 місце зі 188 країн світу за Індексом людського розвитку (ІЛР), і не має собі рівних серед усіх країн Африки.

Маврикій зумів диверсифікувати своє господарство з монокультурної цукрової економіки до ефективного виробництва, туризму та, з нещодавнього часу, надання фінансових послуг світового рівня.

Вирішальне значення мало стабільне, близьке за темпами до “азійських тигрів”, економічне зростання. Економіка Маврикію зростала щорічно на 5% протягом 30 років до 2009 року. Це заклало основу для економічного розвитку, індустріалізації і, в підсумку, для побудови економіки, що базується на сфері послуг, готової до масштабного зростання.

Сучасний Мадагаскар

Сучасний Мадагаскар

Натомість, Мадагаскар, як зазначає експерт банку розвитку, пережив півстоліття економічного падіння. З 2009 року, після державного перевороту, країна перебуває у вільному падінні як у економічному, так і у політичному плані, повторюючи долю всієї Африки і привертаючи увагу всього світу продовженням такого сценарію розвитку.

Поки увесь континент пережив десятиліття найбільшого економічного зростання, рівень розвитку економіки Мадагаскару був значно нижче рівня зростання чисельності населення, створюючи серйозні ускладнення для подальшого розвитку.

Незважаючи на великі поклади металів і мінералів (Мадагаскар може похвалитися однією з найбільших в світі нікелевих копалень і найбільшими покладами сапфірів у світі), він залишається однією з найменш розвинених країн світу. Середній дохід на душу населення у країні становить лише $440 на рік.

Але, навіть із неймовірною майновою нерівністю, реальність для рядових малагасійців є ще гіршою. Майже 90% з 23 мільйонів громадян країни живуть менш ніж на $2 в день. Здоров’я та освіта знаходяться на одних з найнижчих рівнів у світі, в результаті чого країна знаходиться на одному з найнижчих місць за Індексом людського розвитку, займаючи 154 позицію зі 188.

Сучасний Мадагаскар

Сучасний Мадагаскар

Розглядаючи розміри фінансової допомоги, що надається зважаючи на темпи економічного зростання та впровадження нових ініціатив, Мадагаскар отримує, в перерахунку на долари США, менш ніж сьому частину від тієї суми, що надається Світовим банком такій державі, як Мозамбік. Це спричинено низькими темпами економічного зростання Мадагаскару.

Експерти солідарні у тому, що роки хаотичного політичного життя та неефективного управління державою перетворили Мадагаскар у країну, що демонструє найгірші темпи економічного зростання, не перебуваючи при цьому протягом останніх десятиліть ні в стані війні, ні приймаючи участь у збройних конфліктах.

Наслідки для бізнесу є очевидними. Ті однофакторні теорії, які вбачають порівняльну перевагу країни у кількості її природних ресурсів або чисельності населення і демографічних показниках, дуже погано пояснюють ті внутрішні процеси, які створюють рушії економічного зростання, не згадуючи вже про величезні спотворення оцінок ринкового потенціалу країни, а також невиправданих сподівань, покладених на т.зв. “зростаючий середній клас”.

Багато що залежить від політичних рішень, виборів напрямку політичного розвитку та установ, покликаних управляти ними. Наприклад, згідно з даними Індексу ринкової динаміки за 2016 рік Гордонівського Інституту вивчення бізнесу (GIBS, м. Йоханнесбург, ПАР), Маврикій є набагато більш відкритим та взаємопов’язаним ринком, та має вищі оцінки, ніж Мадагаскар за такими ключовими показниками, як система правосуддя, бюрократичні перепони на шляху відкриття бізнесу, а також у інших сферах інституційного розвитку.

У Індексі легкості ведення бізнесу Світового банку Маврикій посідає 28 місце зі 189 країн світу, Мадагаскар займає 163 позицію. Вищевказані заходи, вжиті владою Маврикію, довели свою вирішальну роль в залученні інвестицій і стимулюванні економічного зростання.

Маврикій є островом, значно меншим за розмірами та з меншою кількістю ресурсів і населенням, аніж сусідній Мадагаскар. Але, як показує історія цих двох островів, економічне зростання країн є результатом здійснених виборів, а також реального прагнення до всеохоплюючого зростання. Такий розвиток може починатися із планування, але потребує довготривалого поліпшення здоров’я і освіти свого народу.

Автори: Лайал Уайт, Едріен Кітімбу, BDLive

Переклад: Дмитро Гриб, студент Інституту міжнародних відносин

Поділитися в соцмережах:


Related Post