Один з ключових елементів китайської політики в Африці в ХХI ст. – допомога в побудові транспортної інфраструктури, що сприяє економічному зростанню. Китай продовжує підтримувати інфраструктурні проекти в африканських країнах – автостради та залізниці – щоб привабити місцеві уряди. При цьому інфраструктурні об’єкти залишаються в державній власності.

Інфраструктурні проекти “полегшують” можливості вивозу природних ресурсів, за контроль яких особливо бореться Китай, скуповуючи шахти та заводи.

letstravelsomewhere.com

Подорож залізницею ТАЗАРА

В 1980х роках китайці спонсорували ліві рухи в колишніх португальських колоніях – Анголі, Замбії, Ботсвані, Танзанії. Ці країни декларують “соціалістичний шлях розвитку” – планований після майбутньої індустріалізації. Тому Пекін залюбки давав гроші на розбудову транспортного зв’язку.

Пекін отримує свою вигоду з розвитку африканських економік, оскільки розбудова інфраструктури посилює та пришвидшує експорт природних ресурсів закордоном. Насамперед Китай цікавить нафта, мідь, кольбат та інші ресурси, необхідні для високих технологій.

Китайські інвестиційні проекти / stratfor.com

Китайські інвестиційні проекти / stratfor.com

Танзанія – Замбія

Соціалістична Танзанія у 1980х роках стала важливим геостратегічним партнером Китаю. Транспортні шляхи Танзанії з’єднувалися через соціалістичний Північний Ємен з океанічними транзитними шляхами, далі – з СРСР та Китаєм.

Для цього у 1970х роках будувалася TAZARA- Танзанійсько-замбійська залізниця (Tanzania Zambia Railway). Це не тільки допомогло покращити товарообіг та контакти між Замбією та Танзанією, але й надало Замбії шанс на пришвидшення розвитку.

Залізниця мала поєднати найрозвинутіші країни регіону – столицю Дар-ес-Салаам з маленьким замбійським містечком Капірі Мпоші. На будівництво 1860 кілометрів залізниці було витрачено близько $500 млн. В той час вона стала найдовшою залізницею в Субсахарській Африці, що обходила ворожу Південну Родезію.

В кінці ХХ столітті товаропотік падає у рази після відновлення торгівлі з ПАР, тому залізниця на довгий час занепадає.

Однак тепер найвідоміша “китайська” залізниця відновлює свою ефективність. У 2010 році Китай надав $30 мільйонів безвідсоткової позики на відновлення ТАЗАРА — кошти пішли на придбання нових локомотивів, ремонт існуючого полотна.

Якщо раніше інтереси Китаю концентрувались довкола підтримки лояльних режимів у боротьбі з Заходом та СРСР, тепер – навколо видобутку дешевих ресурсів.

Ефіопія – Джибуті

У 2013 за підтримки Експортно-Імпортного Банку Китаю було відновлено функціонування залізниці між столицею Ефіопії Адис-Абебою та портом Джибуті.

Протяжність залізниці – 765 кілометрів. Інвестовано $3 млрд.

За режиму Менгісту Маріама (1977-1991 роки) Ефіопія була соціалістичною країною, яка, попри голод та інші внутрішні проблеми, виграла жорстоку війну з Сомалі у 1980х роках. Зараз – це одна з найстабільніших країн регіону з великими рівнем розвитку, в столиці якої знаходиться штаб-квартира Африканського Союзу.

Через вплив на Ефіопію можна маніпулювати політикою в Сомалі. Це важливо з огляду на той факт, що пірати загрожують поставкам нафти до Китаю. Також можна впливали на політику Судану, який має багато нафти і де сидить вічний друг Пекіна президент Омар аль-Башир.

Кенія та Великі Африканські озера

У 2014 роц Китай вклав близько $4 млрд у реконструкцію головної залізниці Кенії, сполучення столиці Найробі та порту Момбаса. Замість вузькоколійної залізниці, збудованої британцями століття тому, до 2018 року з’явиться сучасна швидкісна залізниця.

Проектом займається китайська фірма.

В планах Пекіну – розширити цю залізницю від Найробі до Уганди, Руанди, Бурунді та Південного Судану.

Район Великих Африканських озер – важливий стратегічний регіон, де є унікальні в світі поклади колтану, без якого не обходиться жодний мобільний пристрій.

Також Китай не забуває про фронтальний бік – сусідню Демократичну Респубілку Конго, яка все більше співпрацює з КНР, продаючи сільськогосподарські угіддя.

Пекін різними засобами посилює свій політичний та економічний вплив у регіоні. І це тільки один з елементів мозаїки, що демонструє стабільність Китаю в боротьбі за власні інтереси та орієнтацію на довготривалу дружбу і розвиток місцевих економік.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post