Одноосібним рішенням короля на теренах Африки під приводом повернення до автентичності ціла держава змінила свою назву. Проте зубожіле населення мріє зовсім про інші зміни у своєму непростому житті.

19 квітня 2018 року на політичній карті світу відбулися раптові зміни. На Африканському континенті зникла ціла держава, хоч і доволі невелика за розмірами. Мова йде про Королівство Свазіленд, що завбільшки з Рівненську область. Прикметно, що цю країну ніхто насильницькі не окуповував чи анексував, так само вона добровільно не вступала до складу інших держав. Все набагато прозаїчніше – голова держави, король Мсваті ІІІ у рік відзначення 50-річниці незалежності Свазіленду на стадіоні Мавусо, другого за розміром міста країни – Манзіні, урочисто оголосив про ренеймінг королівства. Тим самим він довів давно відому істину: «все можуть королі», підкресливши, що його держава є останньою в Африці абсолютною монархією. По-новому королівство відтепер офіційно має найменування е-Сватіні, що за смисловим наповненням в перекладі з мови народності свазі – сісваті – означає «земля або місце народу свазі». Оглядачі вже встигли назвати акт перейменування своєрідним подарунком короля Мсваті собі самому на день народження, бо таким кроком він надовго увіковічнив себе в історії свого нечисленного, проте гордого народу, що налічує близько 2,5 мільйонів осіб, більшість з яких мешкає на території суміжної держави Південно-Африканської республіки.

Король Мсваті ІІІ, світлина з dailymaverick

Король Мсваті ІІІ, світлина з dailymaverick

На відміну від деяких інших держав Африки після здобуття незалежності та деколонізації Свазіленд не став змінювати свою назву, яку мав, перебуваючи у статусі британського протекторату.

У своїй промові з приводу перейменування король Мсваті, одягнений в червону військову уніформу, зазначив: «Хочу оголосити, що Свазіленд відтепер повертає собі історичне ім’я. Ми йдемо шляхом африканських країн, що відмовилися від колоніальної спадщини, що залишили по собі британці». Хоча перейменування і відбулося у день народження короля дискусія з законодавцями в країні з цього приводу тривала з 2015 року. Зокрема, окрім повернення до витоків, так званої африканської коренізації, лунали й інші аргументи на користь зміни назви.

По-перше, значну кількість свазі дратував мовний синкретизм, що існував у назві їхньої країни. Частина найменування, а саме «Swazi-« була написана місцевою мовою свазі, проте друга частина слова  «-land» має англомовне походження.

По-друге, нова назва королівства «е-Сватіні» дозволить уникнути плутанини між Свазілендом та Швейцарією в свідомості іноземної аудиторії. «Коли ми вирушаємо за кордон, люди називають нас «Швейцарією». Англійською мовою назви вимовляються дуже подібно: Свазіленд (Swaziland) звучить як «Свазіленд», а Швейцарія (Switzerland) – «Суізерленд», – пояснив Мсваті III.

По-третє, закріплення назви «е-Сватіні» з боку короля розпочалося вже доволі давно. Від  2014 року король Мсваті саме цю назву вживає в офіційних промовах, зокрема так він назвав своє королівство в промові на Генеральній асамблеї ООН в Нью-Йорку минулого року.

Свазілендські принцеси, світлина wp.com

Свазілендські принцеси, світлина wp.com

В той же час пересічні піддані короля не одностайні щодо його рішення про ренеймінг країни. І тут справа навіть не в назві, а в тому, що по факту це лише прояв популізму та гра на патріотичних почуттях людей. Натомість варто фокусуватися на економічних проблемах країни. Для початку ніхто не розуміє скільки буде коштувати для державного бюджету перейменування, і до сих пір ніхто не рахував фінальний обсяг витрат.

Попри відносно достатню забезпеченість природними ресурсами такими як антрацитове вугілля, азбест, діаманти та золото, 69% населення мешкає за межею бідності згідно класифікації ООН, тобто менше ніж на 2$ на день. Ситуацію ускладнює катастрофічна статистика захворюваності на ВІЛ/СНІД. За наявними відомостями до 25,9% населення королівства є ВІЛ-позитивними, що є найвищим показником у світі. І це лише офіційна статистика цієї пекельної проблеми країни. В реальності хворими можуть бути 40% населення. Середній вік людей в країні не більше 36 років, а ще 20 років тому, ця цифра складала 60 років! Страшна епідемія у поєднанні з голодом роблять свою справу. Щороку від хвороби вмирають 7000-8000 осіб. Майже половина вагітних жінок інфіковані ВІЛ, і навіть на цьому тлі понад 50% місцевих чоловіків не готові застосовувати презервативи навіть при випадкових статевих контактах.

Невтішна інфографіка по Свазіленду, інфографіка AFP

Невтішна статистика по Свазіленду, інфографіка AFP

В 2011 році журналісти BBC повідомляли, що деякі свазілендці настільки злиденні, що аби приймати ліки від СНІД змушені перед їх застосуванням наповнювати свої шлунки коров’ячим навозом змішаним з водою. Вони не мають, що їсти, а антиретровірусні ліки від  ВІЛ/СНІД вживати небезпечно. Це істотно знижує ефективність державних заходів з поширення безкоштовних ліків, які отримують до 70.000 осіб. Через поширення епідемії член парламенту Свазіленду М’єні запропонував таврувати сідниці уражених ВІЛ-СНІД співвітчизників. Зазначена пропозиція обурила місцеве суспільство і М’єні був змушений довго вибачатися за свою «креативну» ідею.

Окрім бідності та хвороб Свазіленд відчуває гострий брак питної води, екологія країни страждае від зникнення популяцій диких тварин, що є важливим з огляду на значні площі природних заповідників. Також негативними чинниками є надмірний випас тварин, а також ерозія та деградація ґрунтів.

Не все добре і в політичному житті, бо в Свазіленді до сих пір наявні серйозні обмеження політичних прав. Хоча король Мсваті ІІІ відновив існування двопалатного парламенту, до складу якого обираються депутати та сенатори в країні відсутні політичні партії. 400.000 виборців обирають депутатів, які є або самовисуванцями або представляють профспілки. Проте призначення голови уряду та його складу, це виключна прерогатива короля. Усіх дисидентів в країні ув’язнюють на базі суперечливих норм Акту про попередження тероризму.

Не слід забувати й про дискримінацію прав жінок у країні. Об’єктом критики є поширення багатоженства. До прикладу діючий монарх має 15 дружин, а в його батька – короля Собхузи ІІ, що правив найдовше в історії людства – 82 роки, було 125 дружин.

Король Собхуза ІІ - батько-засновник незалежного Свазілендуб світлина з Twitter/ @SpeechUmlangeni

Король Собхуза ІІ – батько-засновник незалежного Свазілендуб світлина з Twitter/ @SpeechUmlangeni

Окрім того, щороку у серпні або вересні проводиться свято Умхланга («Танок тростини») кульмінацією якого є традиційне масовий танок тисяч дівчат, які прагнуть набути статус дружини короля. 60-70 тис. незайманих дівчат тростини збираються на стадіоні, щоб довести свою відповідність титулу королеви Свазіленду. Цнотливість – головна умова, про що, власне, вже піклується держава. Відповідно до закону, введеного в 1946 р., її потрібно зберігати до заміжжя або до 21 року. За порушення цього закону накладається штраф: одна корова або $152.

На цьому тлі пересічні свазілендці вважають, що головною проблемою королівства є зовсім не якісь формальності з назвою, а діяльність короля. Народ вважає, що він живе у паралельній реальності та є третім за розміром статків королем в сучасній Африці. В 2014 році видання Forbes оцінило персональний капітал Мсваті ІІІ в 50 млн.$, але загалом він володіє майном ще на 140 млн.$, яке перебуває на балансі конгломерату Tibiyo TakaNgwane (у перекладі з мови свазі – «багатство нації»). Король володіє 13 палацами, приватним літаком, автопарком з авто Mercedes, BMW та навіть  одного Rolls Royce. На свій цьогорічний день народження король вирішив придбати собі другий приватний літак –  A340-300 Airbus.

В соціальних мережах зовсім не вітають марнотратство монарха, особливо в часи 40% безробіття.  Люди кажуть, що на тлі слабкого економічного зростання лише в 1% ВВП на рік подарунок людям у формі відновлення історичної назви країни не виглядає великою цінністю. Як каже місцеве прислів’я: «голодна собака стає дикою», отже політика королівського популізму може наразити крихітну державу на небезпеку нестабільності. Проте у рік 50 річниці незалежності місцеві еліти е-Сватіні ладні не згадувати про це, а дарма.

Автор: Олександр Мішин

Поділитися в соцмережах:


Related Post