Україна офіційно набула статус держави-спостерігача при Африканському Союзі. Це сприятиме більш продуктивній співпраці в економіці, налагодження культурних та дипломатичних зв’язків.

african union picture

На перший погляд, це не таке велике досягнення. На даний момент 28 країн – членів ЄС одержали цей статус, а також такі сусіди України як Білорусь, Казахстан, Вірменія, Азербайджан. Знову ми добігаємо до вагону, коли той вже рушив. Проте для вітчизняної дипломатії, що потрохи відновлюється від зневажливого ставлення попередніх років, більш важливі тенденції, а не голі факти.

Україна стрімко вривається на континент. Нещодавно український представник в якості спостерігача увійшов до Економічної співдружності держав Західної Африки (ECOWAS) – цю функцію з листопада 2015 року відіграє посол України у Нігерії В.Є. Александрук. Це група держав, де здавна присутні українські інтереси – в Кот д’Івуарі та Ліберії діяли українські миротворці, поставляється зерно та техніка. Проте більшість цих країн продовжують страждати від нестабільності та неврівноваженості економіки. Навіть друга за потужністю держава Африки – Нігерія – лише з допомогою сусідів стримує ісламістів на північних кордонах.

З іншого боку, в східній та південній Африці діють інші регіональні об’єднання (насамперед SADC навколо Південної Африки, EAC навколо Кенії), економічний рівень зацікавлення в яких все більше зростає (стрімкий ріст економіки Кенії, Танзанії формує більший попит – на промислові вироби та продукцію сільського господарства). Тепер Україна зробила стрибок до цього регіону, зразу в кількох площинах.

По-перше, спілкування в межах діяльності Африканського Союзу поглибить контакти з багатьма країнами, де Україна поки що недостатньо представлена (наприклад з Замбією, Малаві). З іншого боку, штаб-квартира організації в Аддис-Абебі розташована в центрі геополітичних ліній континенту (поряд з проамериканською Кенією та прокитайським Суданом, а також новоствореною державою Південний Судан). Тут гуртуються комівояжери китайських та індійських фірм – а додактове спілкування з представниками азійських країн на нейтральному майданчику вкрай важливе для реноме України, якщо ми хочемо реально ізолювати Росію.

І додатковий бонус – підвищення статусу вітчизняних дипломатів в Ефіопії. Найближчий посол сидить у Найробі, а ключова Ефіопія залишилась під відповідальністю тимчасового повіреного у справах України Михайла Кіріченка. Саме він буде акредитованим представником при Африканському Союзі, що суттєво підвищить його статус в очах місцевих партнерів. Звісно, на перший погляд відповідно до дипломатичних традицій таку високу функцію мала б виконувати людина у ранзі посла. Можливо, формальні перешкоди не дозволили МЗС підвищити Кіріченка – і нова функція виступає заохоченням іншого роду. З іншого боку, попри формальну велич (всі африканські країни, окрім Марокко, входять до організації) Союз залишається аморфним об’єднанням, на кшталт африканської ООН (хоча з великими досягненнями в координайції миротворчих місій), тоді як в регіональних організаціях нижчого рівня вирішуються більш суттєві питання.

Вочевидь, МЗС скрупульозно підходить до підбору кадрів для африканських місій, які поступово розростаються. Інша перманентна проблема – нестача фінансування. Хоча ситуація і виправляється, однак надто повільно, українська влада досі невпевнена в перспективах африканської політики. Варто було б перенаправити частину ресурсів з європейського та американського сегментів у афро-азійський регіон. Цього можна добитись завдяки тіснішій кооперації з українською діаспорою в країнах Заходу, що зекономить сили для освоєння перспективних ринків.

Юрій Олійник

Поділитися в соцмережах:


Related Post