17 травня у Бурунді пройшов референдум, на якому були схвалені пропозиції  правлячогорежиму щодо змін до Конституції. Опозиція не визнає результати, і вже подала позов до Конституційного Суду. Очікується новий виток нестабільності. Для короткого ознайомлення з ситуацією всередині країни подаємо ексклюзивний переклад цікавого матеріалу, що з’явилась напередодні референдуму у Washington Post  https://www.washingtonpost.com/news/monkey-cage/wp/2018/05/16/burundi-votes-tomorrow-on-controversial-constitutional-amendments-a-lot-is-at-stake/?noredirect=on&utm_term=.a31f26917790

бурунді

 

Бурундійські солдати та поліція в селі Рухагаріка, де більше 20 людей було вбито піл час нічної атаки минулих вихідних. Міністр оборони країни назвав це роботою  “терористичної групи”, яку він не ідентифікував

У четвер в Бурунді пройде референдум щодо перегляду Конституції. Діюча Конституція була схавалена у 2005, грунтуючись на Арушійській угоді про мир та відновлення 2000 року, що допомогла заверщити епоху бурундійської громадянської війн, встановивщи один з найбільш відкритих в Африуці політичних систем. Пропоновані зміни загрожують знівелювати Арушійську угоду без широких національних дебатів, що може призвести до відновлення нестабільності.

Як Бурунді дійшло до такого

Під час громадянської війни в Бурунді, яка тривала з 1993 по 2005 рік, повстанці з числа більшості держави – народу гуту – змагались з правлячою меншиною тутсі. Війна почалася після вбивства вояками-тутсі Мелхіора Ндадайе – першого в країні демократично обраного президента та першого представника гуту на цій посаді. Лідери з країн регіону, в тому числі Танзанії, Південної Африки, Кенії та Уганди, а також міжнародні організації, такі як Африканський Союз, Європейський Союз та Організація Об’єднаних Націй, протягом двох років працювали з політичними та збройними сторонами Бурунді, торгуючись довкола Арушійської угоди.

.

Конституція Бурунді є “консоліаційною”. Це означає, що вона передбачає розподіл влади між гуту і тутсі, систему стримувань і противаг, етнічні квоти для урядування, етнічний паритет у армії та досягнення консенсусу між політичними групами. Це гарантує, що більшість – гуту – панує в уряді, одночасно захищаючи меншину тутсі від тиску більшості, надаючи їй більшу частку у владі, ніж можна вимагати з огляду на чисельність.

 

Один з провідних повстанських груп гуту – Національна рада оборони демократії – Сил для захисту демократії (CNDD-FDD) – не брала участі в переговорах в Аруші. Однак після того, як ця угода була укладена, CNDD-FDD підписала угоду про припинення вогню та розподілу влади з перехідним урядом Бурунді і прийняла конституцію 2005 року. У тому ж році CNDD-FDD виграла законодавчі, місцеві та президентські вибори, з П’єром Нкурунзізою як кандидатом в президенти, і з тих пір залишалась правлячою партією.

Але керівництво CNDD-FDD висловлювало свою неповагу до встановленого в Аруші політичного устрою, зокрема через надмірне представництво меншини тутсі. Відповідно пункту Арушійської угоди про обмеження президентської каденції двома термінами, Нкурунзіза, обраний парламентом у 2005 році та прямим загальнонародним голосуванням у 2010 році, не може знову переобиратися. У 2014 році CNDD-FDD спробувала – однак не спромоглася – прийняти конституційні поправки, які переглядали обмеження термінів та скасовували декілька положень про розподіл влади. Незважаючи на це, Нкурунзіза знову пішов на вибори у 2015.. Бурунді вибухнуло протестами, на уряд відповів  жорстоким придушенням. CNDD-FDD стверджували, що Нкурунзіза має право переобиратися, оскільки в 2005 році він не був обраний безпосередньо людьми. Конституційний суд Бурунді в травні 2015 р. постановив,  що Нкурунзіза може балотуватись. Розкол в лавах CNDD-FDD призвів до неуспішного військовим переворотом на чолі з генералом Годефройдом Ніомбаре, який колись воював у джунглях разом щ CNDD-FDD, а пізніше очолив армію та розвідувальну службу. Уряд знову відповів руйнуваннями , знищеннями радіостанцій, а протести придушено силою та видано ордер на арешт для людей, які, на думку влади, підтримали спробу перевороту. Вигнані військові та політичні лідери тоді утворили кілька збройних опозиційних груп. З квітня 2015 року близько 400 тисяч бурундійців втекли до сусідніх країн. Багато хто втікає через переслідування, залякування та знущання Імбонеракура – молодіжного крила CNDD-FDD, а також інтенсивні економічні труднощі.

 

Бурундійська ситуація зараз

Східноафриканське співтовариство (EAC) виступило за посередництво між урядом та вигнаною опозицією, але розбіжності між членами EAC щодо того, як вирішувати кризу, перешкоджали цим зусиллям.У той же час уряд заснував Комісію по міжбурундійсьому діалогу, що послабило переговори з політичною елітою в екзилі. У жовтні 2017 року комісія закликала до змін, які потребували змін до конституції. Цікаво, що багато з цих пропозицій були майже ідентичними змінам, внесеним CNDD-FDD, яким не вдалося пройти в 2014 році.

Ось за що Бурунді голосуватиме у четвер.

Пропоновані зміни послаблюють розподіл влади згідно Бурундійської конституції трьома шляхами

По-перше, запропоновані зміни значно змінять виконавчу владу, зменшуючи владу меншин. В даний час в Бурунді є президент і два віце-президенти, з різними портфелями, що представляють різні етнічними групи та партії. Їх замінить сильніший президент; прем’єр-міністр, призначений і підзвітний президенту; і церемоніальний віце-президент від іншої національності, ніж президента. Якщо президент не схвалює закони, прийняті парламентом протягом 30 днів, вони будуть недійсними. Президентські терміни триватимуть по сім років. Після двох термінів глава держави зможе балотуватись знову через сім років. По-друге, запропоновані зміни зміцнюють контроль CNDD-FDD, обмежуючи існуючі принципи консультування та консенсусу в парламенті та кабінеті міністрів. Сторони, які виграли принаймні 5 відсотків голосів, більше не будуть гарантовано мати право на  посади міністрів. Наразі для прийняття законопроектів парламенту потрібна більшість у дві третини голосів, що скоротиться до простої більшості, обмеживши вплив етнічних і політичних меншин. Нарешті, поправки вимагатимуть, щоб кандидати, які покинули партії, працювали як незалежні протягом року, а також їм та особам з подвійним громадянством забороняється претендувати на посаду президента, – що безпосередньо спрямовано проти ряду видатних членів опозиції та потенційну альтернативу CNDD-FDD.

 

 

Хоча поправки повністю не позбуваються етнічних квот для парламенту, поліції та армії, Сенат перегляне їх ці через п’ять років після прийняття нових поправок. В даний час як поліція, так і армія повинні складатись з 50 відсотків гуту та 50 відсотків тутсі, однак національна розвідувальна служба (SNR) не потребуватиме етнічного паритету, до того ж звітуватиме безпосередньо перед президентом. Чому це може бути проблемою? З 2015 року супротивники CNDD-FDD дедалі більше страждають через позасудові утримання, свавільне затримання та катування. Очевидно, уряд перетворив свої розвідувальні служби на інструмент нейтралізації політичних опонентів. Міжнародний кримінальний суд розслідує деякі з цих тверджень як потенційні злочини проти людства. Звичайно, Бурунді має право переглянути свою конституцію. Проте багато політичних опозиціонерів та лідерів громадянського суспільства були вигнані під час цієї кампанії референдуму. Місцеві чиновники залякували, і члени “Імбонеракура” вбивали, били і переслідували противників референдуму, повідомляє Human Rights Watch. Ці зміни зміцнюватимуть виконавчу владу Нкурунзізи та контроль CNDD-FDD, і, швидше за все, будуть підтримані. Оскільки окремі квоти зберігаються, створюється враження, що дух Аруші живе, та правляча партія поступово їх знищує, зменшуючи можливості для мирного політичного залучення. Як і у 2010-12 рр., так і в 2015-2015 рр. У цю кампанії уряд все більше використовував насильство проти своїх супротивників, і деякі фракції взяли зброю проти нинішнього режиму. У цьому бурхливому районі виключення та вигнання вже давно запустили конфлікт, внаслідок чого Бурунді піддається ризику більшого насильства в найближчі місяці. Йоланде Бука –  докторант у Центрі міжнародної безпеки та дипломатії (Sié Center for International Security and Diplomacy) у Денверському університеті та автор дослідження “Бурунді: між війною та негативним світом” (Springer Link, 2017).Сара Джексон (@SJEastAfrica) є практиканткою в Інституті прав людини в Колумбійській юридичній школі.  Переклад українською Юрія Олійника,для Центру дослідження Африки

 

 

Поділитися в соцмережах:


Related Post